14 Чемпіонат України, 25 тур. Арсенал 0:0 Металіст

7 травня 2005, 17:00. Київ, НСК "Олімпійський". Приблизно 500 глядачів. 14 градусів.

Арсенал: 43-Байрашевський, 5-Першин, 32-Островський, 2-Ганцарчик, 25-Розгон, 24-Ебанда, 17-Пирич, 4-Бунєвчевич (22-Рябих, 70), 21-Мізін (К) (9-Іванов, 69), 7-Бабич, 20-Окодува

1-Бажан, 8-Коновалов, 26-Анікєєв, 55-Костюк

Металіст: 1-Остапенко, 4-Даніце, 5-Варламов, 6-Савчук (24-Ханас, 27), 8-Консессао, 9-Андронік (39-Ярошенко, 72), 15-Кузнецов, 23-Данилов, 37-Бордіян, 14-Джакобія, 18-Целих (19-Призетко, 87)

21-Овсієнко, 10-Монтейра, 11-Давидов

Жовті картки: Ебанда (15), Данилов (21), Ханас (32), Андронік (41), Бордіян (71)
Червона картка: Ебанда (83, друга жовта)
СУДДІ: Є.Абросимов, І.Бицкало, О.Євстратов (усі — Одеса)

Незабаром після початку матчу пішов дощ. У перерві він ущух, але з початком другого тайму, як навмисне, припустив з новою силою. Трибуни "Олімпійського", як ми вже звикли, були майже порожніми. От і команди показали в'язку, невиразну гру, в якій було мало по-справжньому гострих моментів.

		43-Байрашевський
	5-Першин		32-Островський
25-Розгон				2-Ганцарчик
	24-Ебанда		17-Пирич
7-Бабич		21-Мізін		4-Бунєвчевич
		20-Окодува

Перші 20 хвилин були зовсім безбарвними. Здається, ніхто не зміг навіть наблизитись до штрафного майданчика суперника, стандартних положень теж не було. Друга половина тайму стала дещо цікавішою. На 26-ій хвилині Окодува запустив Бунєвчевича у прорив, і Мирко міг вийти сам-на-сам з воротарем, але захисник устиг вибити м'яч на кутовий.

На 35-ій хвилині дуже гострий момент мали харків'яни: їхній форвард зблизька головою замикав навіс із правого флангу. Добре зіграв Байрашевський.

Він же відбив досить неприємний удар на 43-ій хвилині. А в останні хвилини перед перервою кілька цікавих атак провели арсенальці. Спочатку Бабич пройшов у штрафний майданчик — йому не дали пробити, потім метрів з 20 бив Мізін — чітко зіграв воротар, а потім був прорив Пирича. Обігравши кількох суперників, Івіца опинився по центру карного майданчика, пробив — воротар Остапенко був на місці.

Подібний момент створив собі Бабич на 5-ій хвилині другого тайму, увійшовши до штрафного з правого флангу, але сил на гарний удар йому забракло. "Металіст" відповів атакою — м'яч після удару здалеку влучив у лікоть Островського, який перебував у межах штрафного. Суддя не вбачив у моменті навмисної гри рукою.

Надалі особливо гострих моментів не було. Бабич та Першин били здалеку, але невлучно. В середині другого тайму Олександр Баранов оновив сили "другого ешелону" нашої атаки, випустивши Рябих та Іванова. Але їм не вдалося змінити перебіг матчу.

За 7 хвилин до кінця "Арсенал" залишився в меншості: Патрік Ебанда, не встигаючи за опонентом, в'їхав йому ззаду в ноги й отримав другу жовту картку. Чисельна меншість не позначилася на діях команди: як і перед тим, наші володіли ініціативою — але й додати в русі, дотиснути суперника в останні хвилини не вдалося. На 88-ій хвилині Ганцарчик пробив зі штрафного понад стінкою — Остапенко зіграв добре. На 90-ій Бордіян вийшов на ударну позицію близько від наших воріт — Байрашевський теж був на місці.

Так двоє суперників, які вже фактично вирішили свої задачі в цьому сезоні — піднятися вище восьмого місця нереально для обох команд — продемонстрували футбол досить посередньої якості. Я би не став дорікати їм за брак волі до боротьби, але певною мірою проблема з мотивацією таки існує.

Післяматчева прес-конференція

Олександр Заваров: Передусім хочу привітати ветеранів та увесь народ зі святом 9 Травня. Щодо гри, то вона була дуже важкою. Ми приїхали по нічию — "Арсенал" останнім часом додав у грі й узяв очки, яких від нього не чекали. У нас було дуже багато травмованих. Деякі гравці, напевно, думають, що вони на "Металісті" завершать кар'єру. Якийсь не надто добрий настрій панував у команді, і його треба підіймати результатами. Ми взяли очко, і цьому я дуже радий. Це Київ, це футбольна столиця нашої Батьківщини, і хотілося виглядати якомога краще. Результат для "Металіста" нормальний.

Олександр Баранов: Хочу приєднатися до привітань на адресу ветеранів. Честь вам і слава. Щодо гри, то нашій команді бракувало мобільності та настрою. "Металіст" дуже грамотно оборонявся, я навіть не чекав, що вони так побудують гру проти нас. Нам так і не вдалося підібратися до їхніх воріт: ні флангами, ні з центру, ні здалеку. Тож гра проходила в центрі поля й мала такий нудний характер. Було багато браку в центрі поля, і результат є закономірним. Нічого не вдієш, життя триває...

— Питання до обох тренерів. Вашим командам виліт уже не загрожує, календар на фініші спрятливий. Тому хочу спитати: чи стоїть перед гравцями якийсь матеріальний стимул, щоб посісти місце вище за 14-е? Чи просто стоїть задача не вилетіти?

О.Б.: Я б сказав, що ви принижуєте гідність — футболістів та нашу. Стимул у нас, крім матеріального — обов'язок перед уболівальниками: виходити, показувати гру й постійно добиватися перемог. Місце 7-е, 8-е, 9-е, 10-е — грає роль, повірте мені. Це вам здається, що гравці вийшли й катали м'яч. Якщо вони не в змозі вас "запалити", то це проблема всього українського футболу. Ні грошима, ні місцями цю ситуацію не змінити. І повірте мені, вас ніхто не обманює.

О.З.: Я підтримаю свого колегу. Я у своїй команді не ставлю задачі, аби лише зостатися у вищій лізі. Ми маємо прогресувати — але певні нюанси є. Як ви знаєте, наша команда зібрана в останні дні до чемпіонату. Важко було заткнути всі "дірки". Сьогодні в заявці було лише 16 чоловік. І я згоден з Олександром Івановичем — якщо бракує класу, то якими б грошима ми не стимулювали гравців, нічого не вдієш. От ми грали з "Оболонню" вдома. Навіть якби я дав по мільйону доларів преміальних — ми б усе одно не виграли. Чому — це важко пояснити.