Минув майже рік, і Андрій Островський повернувся в український чемпіонат. І навіть відіграв свій "перший" матч за столичний "Арсенал", у складі якого виступав торік. З питання про недільний поєдинок канонірів із луцькою "Волинню" ми й почали розмову з білоруським захисником киян, котрий зовсім недавно выступав за російський ФК "Москва".
— Андрію, що не вийшло в матчі з лучанами?
— Суддівство. Воно зовсім не вийшло. Ні, нам не давали пенальті, не вилучали, але... Раніше, ще коли я виступав у Росії за московське "Динамо", хлопці знали: їдеш, приміром, у Владикавказ — готуйся, що рефері команду гостей просто будуть "гнати". Але згодом там усе налагодилося: штрафи, дискваліфікації, інші санкції змусили арбітрів судити більш-менш пристойно. Принаймні такого, як у Луцьку, я в російській прем'єр-лізі дуже давно не бачив.
— Але ж не тільки судді "утримують" "Арсенал" на 11-му місці в турнірній таблиці.
— Згоден, самі багато в чому винні. У тому ж матчі з "Волинню" лише в першому таймі не використали чотири гарних моменти. Та й у попередніх зустрічах розтринькали безліч. Звідси й така позиція в таблиці. Утім, не знаю як щодо перемоги, але поразки в Луцьку ми точно не заслуговували.
— І все-таки, що заважає перемагати?
— Гадаю, банальне невезіння. Самі не можемо забити, а нам забивають, причому частенько на останніх хвилинах. Прикро. Утім, краще спитайте про голи наших нападників... Я ж думаю, усе в "Арсеналу" вийде: і гра налагодиться, і чемпіонат закінчимо на належному місці.
— Своїм "дебютним" у цьому чемпіонаті матчем задоволені?
— Не надто. Міг зіграти краще. Але ж самі розумієте, два місяці без ігрової практики...
— Якої вас позбавила дискваліфікація в російському чемпіонаті.
— Ой, знову доведеться про суддівство... Як ви знаєте, минулою зимою на правах вільного агента я перейшов з київського "Арсеналу" в "Москву", уклав річний контракт. Усе складалося просто чудово: і колектив підібрався гарний, і гралося приємно, і гроші платили вчасно (ні, клуб житла мені не купував: у мене ще з часів виступів за московське "Динамо" залишилася в Білокам'яній квартира).
Отже, відбігав за "Москву" півроку (11 матчів, 1 жовта картка. — Прим. газ.), поки не нарвався на ту злощасну червону. Причому відбулося це в матчі дублерів, за три хвилини до його закінчення, а судила той самий матч жінка!.. Ні, я не проти емансипації, якось у матчі збірної Білорусі лінійним арбітром також була представниця прекрасної статі. Але головним — призначати жінку не можна! Не можу передати словами, що вона виробляла...
— Невже отак, на рівному місці, нарвалися на вилучення?
— Ну, першу жовту одержав, може, й по ділу. А в кінцівці другого тайму вдарив суперника по ногах. Навіть якщо це й тягло на картку, то суддя, за логікою, мала показати спочатку другу жовту, а потім виганяти мене з поля. А вона відразу ж червону — і без розмов. Запевняю вас: не можна жінкам давати свисток. У підсумку — 5-матчева дискваліфікація, затверджена бюро російської ПФЛ.
— Яку ви відбували вже в Києві.
— Контракт із "Москвою" закінчувався взимку, але в нас із керівництвом була домовленість: якщо мною зацікавиться якийсь клуб, мене відпустять. "Арсенал" зацікавився, і ось я тут. Та й з головним тренером "Москви", Валерієм Петраковим, якщо чесно, відносини в нас не склалися. Але уточнювати нічого не буду…
— Кажуть, рівень чемпіонату України останніми роками помітно зріс. Можете порівняти?
— З повагою ставлюся до всіх українських команд, але в Росії матчі національної першості, звичайно, підносяться болільникам на зовсім іншому рівні.
— На першому тренуванні "Арсеналу" "старі-нові" партнери не підколювали?
— Не сильно. Посміхалися спочатку, а потім сказали: "Андрюхо, включайся в роботу". Я і включився, залюбки. Адже повернувся не тільки в рідну команду, Київ я теж уже вважаю рідним містом. До речі, поки грав у "Москві", дружина Олена з дітьми була тут. Приїхали, щоправда, до мене в серпні, а тут ця дискваліфікація. От ми разом назад і повернулися. Старший синочок, Діма, і в школу київську вже пішов. Тож зриватися з насидженого місця, навіть якби продовжився контракт із "Москвою", не збиралися.