Після невдалої спроби працевлаштування в «Металісті», сербський легіонер Мирко Бунєвчевич повернувся до Києва та на даний момент підшукує собі новий клуб.
— Мирко, як справи?
— Якщо чесно казати, то не дуже. Після того, як від мене відмовилось два клуби вищої ліги, я шукаю новий клуб.
Прагну знайти його пошвидше. Адже чемпіонат України не за горами. А мені потрібно мати ігрову практику.
— Що не склалося в «Арсеналі»?
— З «Арсеналом» у мене контракт до березня місяця, але після розмови з головним тренером та керівництвом клубу я зрозумів, що не дуже потрібен команді.
Тож пан Заваров вирішив не брати мене на тренувальний збір до Туреччини, а залишив у Києві. І деякий час я підтримував форму самостійно.
— Що було далі?
— Надалі мені таки вдалося домовитись з керівництвом «Арсеналу», щоб отримати вільну до березня. Цікаво, що формально я вільний, але маю контракт, який відлякує деякі клуби. Чекаючи в Києві на гарну долю, я отримав запрошення з Харкова, куди до місцевого «Металіста» мене кликав Мирон Маркевич. На такий подарунок долі було годі й чекати. Приїхавши в розпорядження харківської команди, я погодився на умови «Металіста», але підписати контракт мав після тренувального збору з командою.
Поїхавши на тренувальний збір, я провів декілька контрольних ігор за «Металіст», і навіть відзначився м’ячем. Все йшло гарно, можна сказати що за один тренувальний збір я вписався в команду.
І приїхавши до України, після другого тренувального збору, сів за стіл для підписання контракту. Але виявилось, що керівники «Металіста» доволі сильно змінили умови моєї угоди, що мені й не сподобалось. Після цього я одразу вирушив до Києва і зараз перебуваю в столиці України.
— Як я зрозумів, запрошень з України зараз ти не маєш. А як щодо закордону?
— Все вірно. Маю декілька непоганих варіантів із сербськими клубами вищого дивізіону. Але найсерйозніше те, що в моїй країні вже завершився період заявок гравців, тож формально грати зараз я можу тільки в Україні та Росії, де чемпіонати лише починають старт. Але якщо чесно казати, то сам би й хотів надалі виступати в Україні, бо ваша країна чимось мені рідна.
— Наскільки я знаю, невдовзі ти будеш проводити онлайн-конференцію з вболівальниками «Арсеналу»?
— Так, вирішив поспілкуватись з уболівальниками та дізнатися їхню точку зору.