ГОЛОВНА   ІНТЕРВ'Ю: ПОЧАТОК

Еммануель Окодува: "Хочу залишитися в Києві"

"Спорт-экспресс", 27 травня 2006

Нігерійського форварда, який став головним постачальником новин у глухе літнє міжсезоння, зараз шукають усі. І представники "Арсеналу", що прагнуть залатати дірки в бюджеті, продаючи провідного гравця, і керівники "Динамо", що підписали з Окодувою контракт ще у грудні минулого року. Хоча знайти цього футболіста й "Шахтар", аби переконати в необхідності прибути по завершенні відпустки на базу "Кірша". Були б не проти поспілкуватися з одним із найкращих снайперів минулого чемпіонату й члени бюро ПФЛ, щоб розібратися в його численних контрактах і вирішити, чи накладати на хлопця дискваліфікацію. Кореспондент "СЕ" знайшов Окодуву в Лаґосі, де футболіст проводить свою відпустку.

— То все-таки, Еммі, гравцем якої команди ви наразі себе вважаєте: "Арсеналу", "Динамо" чи "Шахтаря"?

— У відпустку я йшов з "Арсеналу", контрактні відносини з яким, принаймні з мого боку, розірвані не були. Отже, залишаюся "каноніром" ще на рік. Готовий дограти в попередній команді належний термін, і лише після цього розмірковувати про зміну команди.

— Але ж столичний клуб офіційно заявив про передачу вашого трансферу "Шахтареві"...

— Мене про це ніхто не повідомляв. Може, я не зовсім обізнаний з юридичними тонкощами, але здається, для такого переходу потрібна й моя згода.

— Треба розуміти, ви не хочете переїжджати до Донецька?

— Цього не хоче моя родина. Дружина Теші збирається народити у вересні другу дитину, чотирирічний син Денніс навчається в Києві в британській школі. Їхати в інше місто вони не хочуть категорично, а я, як ви розумієте, маю прислуховуватись до думки моїх близьких.

— Тобто дискваліфікації, яку на вас можуть накласти за одночасне підписання двох контрактів, ви боїтеся менше, ніж гніву дружини?

— Ви зрозумійте мене правильно. Я ж не... Як би це правильно перекласти?

— Не "підкаблучник"?

— Власне. Мені б не хотілося, щоб ви подумали, ніби Еммі не має власної думки й через кожну дрібницю звертається по пораду до жінки. Я насправді вчинив необдумано, рвонувши до Донецька зі своїм менеджером Жан-Клодом Окоро й підписавши з "Шахтарем" контракт. До речі, угода мала стати чинною лише за рік, і я здивований, що мене вже зараз збираються віддавати до Донецька. Дружина в теперішньому стані нікуди їхати не може — й поготів із зеленої столиці в не надто екологічно чистий Донбас. За рік, ставши вільним агентом, я, може, й піду з команди. Але поки це неможливо.

— Але ж ви розумієте, що наявність двох юридично вірно оформлених контрактів в одного гравця майже неминуче тягне за собою дискваліфікацію...

— Якщо таке рішення дійсно буде прийняте, доведеться змиритися. Але хотів би вірити, що ті, від кого залежатиме рішення, зрозуміють моє становище. Адже мені треба годувати сім'ю, а дискваліфікація цілковито залишить мене, дружину й дітей без засобів до існування.

— Чи не маєте ви про запас іншу професію?

(Важко зітхаючи). На жаль, усе, що вмію у свої 23 роки, це грати у футбол. Змалечку захоплювався ним і не бачив альтернативи професійній футбольній кар'єрі. Якщо з неї викреслять бодай півроку, це стане для мене серйозним ударом.

— Пробачте, Еммі, але нам насправді важко зрозуміти, як ви, підписавши контракт із "Динамо", за півроку уклали нову угоду — тепер із непримиренним суперником киян. Ви мали підстави вважати, що грудневий документ утратив свою чинність?

— За пів року, що минули після нашої сумісної зустрічі з віце-президентом "Динамо" Йожефом Сабо та головним тренером "Арсеналу" Олександром Заваровим, мені про контакти з віце-чемпіонами ніхто не нагадував. Я спитав наставника "зброярів", чи та домовленість є чинною, але він тільки знизував плечима. Пропозиція від "Шахтаря" на той момент здалася мені конкретнішою.

— Чи ви в курсі, що гірники мають намір боротися за вас до останнього?

— Я їх розумію, але розраховую й на розуміння стосовно мене. Кілька днів тому мій менеджер надіслав у донецький клуб лист, у якому я приношу вибачення за спричинені незручності й прошу не наполягати на мій від'їзд із Києва принаймні протягом року. Влітку 2007-го я, ймовірно, буду готовий прийняти рішення про зміну команди.

Дмитро ІЛЬЧЕНКО
http://terrikon.dn.ua
  ГОЛОВНА   ІНТЕРВ'Ю: ПОЧАТОК