Еммануель ОКОДУВА: "Перед грою відчуваю, що заб'ю"

"Команда", 7 грудня 2005

В останньому турі київський "Арсенал" у рідних стінах обіграв непоступливу луцьку "Волинь". Герой матчу й автор переможного м'яча у ворота дружини Кварцяного Еммануель ОКОДУВА був не проти розповісти про перипетії минулого двобою.

— Це був дуже важливий матч для нас, бо ми перебуваємо в зоні вильоту, тому нам треба вигравати в кожній грі, — сказав нападник. — Сьогодні три очка були потрібні як "Арсеналові", так і "Волині", тож обидві команди билися до фінального свистка.

— Сьогодні ти забив вирішальний гол. А перед матчем не відчував, що відзначишся? Адже болільники досить давно не бачили м'ячів у твоєму виконанні.

— Чесно кажучи, в мене перед кожною грою є передчуття, що заб'ю, але не завжди вдається його перетворити в життя. Нападник має завжди вірити, що залишить "автограф" у воротах, виходячи на поле. Без віри в себе й у свої можливості у спорті робити нема чого!

— А проте — чому довгий час не забивав, у чому причина?

— Напевно, просто не щастило. Я намагався не зациклюватися на невдачах і працював далі на тренуваннях, викладаючись на сто відсотків. Рано чи пізно удача мала повернутися до мене обличчям.

— Наприкінці гри ти не реалізував вихід сам-на-сам із Постранським, пробивши просто в нього. Може, варто було йти обводити чи спробувати перекинути голкіпера?

— Мене наздоганяли троє захисників "Волині", тож час залишався тільки на удар. Та й стан поля не надто дозволяв фінтити чи перекидати Віталія...

— Коли тебе міняли, ти йшов із поля, накульгуючи. Травма серйозна?

— Ні, просто стегно розболілося. Власне, тому я й попросив заміни, аби не посилювати пошкодження. Матч уже закінчувався, ми вигравали — отже, я просто вирішив не ризикувати.

— Впало в очі, що тебе досить часто знаходив своїми передачами Мізін. Ти з ним найкраще "зігрався"?

— Загалом, у мене гарне взаєморозуміння з усіма хлопцями на полі. Не сказав би, що саме з Мізіним...

— А кого зі складу луцької "Волині" ти б виокремив у цьому матчі?

— У них гарна, міцна команда, в цій зустрічі всі футболісти суперника грали непогано. Омоко? Я з ним довго грав разом, і тому знаю сильні та слабкі якості цього захисника.

Дослівно

"Дивимося Прем'єр-лігу"

— Чим відрізняється тренувальний процес Олександра Заварова від занять у Олександра Баранова? Одну особливість я відзначу одразу: наш новий наставник робить наголос на фізичну готовність футболістів до гри. А також він прагне прищепити нам британський стиль гри. Йому імпонує британська Прем'єр-ліга. Буває, ми навіть переглядаємо трансляції цього чемпіонату всією командою...

Заваров хоче, аби в усіх без винятку матчах ми віддавалися боротьбі максимально, причому роблячи це на кожній ділянці поля й протягом усієї гри.