— Володимире, розкажи про себе...Сьогодні ми пропонуємо вашій увазі інтерв’ю форварда, який вже другий рік мешкає в Києві. А ми про нього так небагато знаємо.
Народився в Белграді, а вболіває за „Партизан”;
Найбільше подобається пара футбольного взуття від фірми Adidas;
Вдома має автомобіль, марки Passat. В Київ його не привозить бо має свого водія — Мирко Бунєвчевича.
— Володимире, розкажи про себе...
— Народився я в Белграді. З 11 років займаюсь футболом. Чому займаюсь футболом? Одного разу, коли ми грали на вулиці з друзями, до мене підійшов один чоловік і запропонував грати в футбольній команді. Я охоче погодився. Батьки у мене економісти.
— Як я зрозумів, твої батьки хотіли, щоб ти став економістом, а ти став футболістом. Як вони до цього поставлились?
— Спочатку погано, вони хотіли, щоб я займався їх справою. До того ж у нас у сім’ї ніколи не було футболістів, і батьки навіть не знали що це.
— Чому став форвардом?
— Тільки з 20 років я став нападником. З самого початку я грав у захисті на позиції ліберо. Пізніше мене перевели до півзахисту. А одного разу стався такий випадок. У нашій команді було лише два форварди, один травмувався і тренер мені сказав: „Риба, зіграй в нападі”. Зігравши в нападі, я відзначився хет-триком. В наступному матчі зробив дубль. Так і став форвардом.
— В якому віці ти підписав свій перший контракт?
— Мені було 16 років, з клубом першої сербської ліги. Там виступав 4 роки.
— Що далі?
— В двадцять років мене запросили до клубу вищої ліги, „Раднички” (Обреновац). В „Раднички” я грав лише рік. Команда з Обреноваца займала 8-9 місце в чемпіонаті Сербії. Потім переїхав до Києва, в „Арсенал”.
— Як ти потрапив до „Арсеналу”?
— На зборах у Туреччині мене помітили селекціонери і запросили спробувати свої сили в „Арсеналі”.
— На які оцінки ти навчався в школі?
— Як це не дивно, але я був відмінником. Мною завжди пишались батьки. Вони хотіли, щоб я став економістом. Тренуючись, я паралельно вчився. Навіть завершив 2,5 роки навчання в університеті по спеціальності економіст.
— Як ти себе почував, коли тільки приїхав до України?
— Спочатку було важко, але потім мені допомагали друзі, і стало легше. До того ж, тепер я знаю російську. Тож усе пішло як по маслу. Поки не почались травми: спочатку одна, потім інша. Просто катастрофа. На грі з „Шахтарем” зазнав травми і випав на 6 тижнів. Тільки відновився, і знову травма, яка вибила мене на 6 місяців.
— Скажи кілька слів про головного тренера.
— Олександр Іванович молодий, амбітний тренер. З кожним матчем він набирає досвіду і ми разом з ним. Нещодавно змінив тактику, це пішло нам на користь.
— Чи маєш ти хобі?
— Вдома маю DVD, тож люблю з друзями дивитись фільми різного жанру.
— Чи є ти читачем неофіційного сайту „Арсеналу” від Донкі?
— Так, іноді заходжу почитати корисну інформацію. Знати, що про нас думають вболівальники. (Мирко Бунєвчевич зізнався, що є частим гостем форуму — прим. автора).
— Як тобі місто?
— Київ — гарне місто. Найбільше воно мені подобається влітку.
— Як проводиш вільний час?
— Я, Мирко, Івіца Пирич любимо гуляти по місту.
— Як проводиш вільний час на базі?
— На базі люблю почитати романи, або якщо привезуть, якісь сербські журнали.
— Як облаштувався в Києві?
— У мене тут квартира на Артема. Там неподалік є сербський ресторанчик, де я люблю попоїсти з друзями.
— Нещодавно керівництво провело бесіду з гравцями. Про що йшлося? Які задачі стоять перед „Арсеналом” в 15 чемпіонаті?
— Керівництво вимагає результату. Ми граємо на результат. Але не все виходить. Ви ж бачили, який у нас складний календар матчів. Перед командою стоїть задача посісти місце не нижче 5-го.
— Як ти ставишся до ліміту на легіонерів?
— Кожна країна хоче мати сильну збірну, і Україна не виняток. Але легіонери тільки допомагають. Можна зробити одну команду українців, вона буде на першому місці, а всі інші? В Україні бракує футбольних шкіл. Подивіться, як раніше грали українські клуби, а як тепер. Вже два роки чемпіонат стає кращим. І збірна гарно грає, і „Дніпро” в Кубку УЕФА, „Шахтар” та „Динамо” в Лізі чемпіонів. Прогрес є. Іноземці тільки допомагають.
— Дивився, як „Динамо” грало з „Тюном”?
— Від „Динамо” я чекав кращої гри.
— Можеш назвати кращих гравців чемпіонату в своїх амплуа?
— В півзахисті Вукич, форвард — Сачко. Мені дуже подобається гра Василя, він грає заради команди. А захисник Бунєвчевич (посміхається Володимир та Мирко. Той, хто читав попереднє інтерв’ю з Мирко, пам’ятає, що Буня назвав Рибича найкращим форвардом світу). Голкіпер — Шовковський.
— Кращий гравець світу...
— Роналдіньо.
— Чи мав ти в дитинстві футбольну мрію?
— Я виріс в Белграді і мріяв виступати за „Партизан”. (Буня серйозно дивиться на Володимира — прим. автора). Для мене тоді це була найкраща команда.
— Найкраща команда світу...
— „Барселона” та „Мілан”. „Барса” грає нестабільно, „Мілан” вже три роки демонструє стабільну гру.
— Кумир...
— Кумиром був Роберто Баджо.