ГОЛОВНА   ІНТЕРВ'Ю: ПОЧАТОК

В'ячеслав Свідерський: "Важкі ноги не завадять канонірам швидко бігти"

"Спорт-экспресс", 31 січня 2006

Зовсім недовго побув київський "Арсенал" на столичній землі. Лише на минулому тижні каноніри повернулися з турецької Антальї, де проводили перші цього року навчально-тренувальні збори. А вже сьогодні вони вирушають до цього міста знову — на другі збори...

І хоча з оптимальним складом тренерський штаб на чолі з Олександром Заваровим іще не визначився, деякі виконавці вже можуть почуватися потенційними гравцями основи. Серед них і В'ячеслав Свідерський, який узяв участь у кожному з контрольних поєдинків киян підчас турецького вояжу, справляючи при цьому досить непогане враження на наставника "Арсеналу".

Розмаїття Заварова

— Славо, завдяки яким якостям ви справили враження на Олександра Заварова? Адже він, якщо не помиляюсь, дуже розраховує на вас у другій половині чемпіонату країни.

— Мені важко судити. Може, завдяки працьовитості, бажанню трудитися завоював довіру наставника канонірів?.. Відзначу й особисті враження. Тут, в "Арсеналі", мені все до душі. І нормальна робота в турецькій Антальї — підтвердження тому.

— Чим відрізнялися нинішні збори "Арсеналу" від передсезонних тренувальних процесів в інших ваших командах?

— З канонірами ми більше працювали над "фізикою". Втім, не скажу, аби нас занадто "заганяли" (усміхається). Навантаження були, але вони не превалювали над роботою з м'ячем, над ігровими серіями... Усього в міру, й божевільних легкоатлетичних вправ не було. Ми весь час працювали з м'ячем, виконували вправи, що мали покращити наш функціональний стан. Загалом, співпраця з "Арсеналом" поки надає мені задоволення.

Що ж до моїх попередніх клубів... На зборах раменського "Сатурна" відбувалося дещо схоже: працювали з м'ячем, працювали в тренажерному залі. А от підчас підготовки "Шахтаря" до нового чемпіонату футболісти виконують дуже багато бігової роботи, на це навіть робився особливий наголос. Тобто, чимало бігали.

— В'ячеслав Свідерський — не перший рік у футбольному світі. Заняття Олександра Заварова — в принципі, знаного гравця, але "молодого", навіть за українськими мірками, фахівця — чимось вас здивували?

— Особливих новинок не було, нічого надприродного не побачив: усе на належному, професійному рівні. Просто працювали.

Водночас мені сподобалося, що Заваров намагався внести розмаїття у тренувальний процес. Тому й збори пройшли цікавіше. Як мені здалося, Олександр Анатолійович не припускає рутинного процесу в заняттях. Він розуміє, що виконуючи щодня одні й ті самі вправи, в один і той самий час, футболіст ніколи не стане справжнім профі... Він радше перетвориться у робота, адже дуже важко виконувати під час зборів усе те саме: йти на тренування, наперед знаючи, чим будеш там займатися (усміхається).

М'яч — уперед, дощ — назад

— Підчас перших зборів ви "розвели" тренувальні заняття трьома товариськими зустрічами. Й хоча жодної з них не виграли, Олександр Заваров зостався задоволений виконаною роботою.

— Так ми жодної з цих зустрічей не програли. І з російською "Кубанню", з казахами та корейцями звели матчі внічию. Граючи на тлі втоми. Як ви розумієте, підчас підготовчої роботи футболісти перебувають не в найкращому своєму стані, в них у буквальному сенсі "важкі ноги".

— Мацєю Ковальчику сподобався корейський клуб "Деґу". А хто з суперників справив найбільше враження на вас?

— Мені теж дуже сподобалися корейці. Вони демонструють досить-таки непогану гру. Не відфутболюють м'яч навмання, проте контролюють його. Демонструючи при цьому досить технічний, швидкісний футбол, дуже швидко перепасовуються. Біля своїх воріт м'яч майже не затримують: одразу ж відсилають його вперед. Мені сподобалось.

Втім, чим сильніший суперник, тим цікавіше грати, зростає твоя майстерність. Зіграєш непогано — більше втіхи дістанеш. До того ж набудеш ігрової практики, впевненості й досвіду.

— Повернувшися з Туреччини, Олександр Заваров зронив таку фразу: "Мене тішить, що наш захист упорався, не пропускав. Зате атака засмутила, не забивала. Та над цим ми працюємо".

— В захисті ми намагалися виконувати всі вказівки головного тренера... А от у лінії атаки, може, бракувало холоднокровності, технічного оснащення. Можливо, тому, що були трохи "перевантажені". Якщо чесно, організм нічого не сприймав, усе боліло. Хочеться просто виспатися. Бо робота йде серйозна, через "не можу".

— А тут іще й погода внесла корективи. Зіпсувалася, причому наостанок.

— У тому й справа: лише в останні два дні погода зіпсувалася, пішов дощ, здійнявся сильний вітер... І заключні тренування ми проводили на штучному полі, в манежі, займалися в тренажерному залі.

До того було сонячно, тепло. Ми тренувалися на свіжому повітрі, в чудових умовах.

— Чудовим ви називали й новий колектив. З моменту вашої появи встигли знайти товаришів в "Арсеналі"?

— В "Арсеналі" підібрався непоганий колектив. Є й досвідчені хлопці — Мізін, Беньо, Першин, є й непогані молоді гравці.

Віктор ІВАНЧЕНКО
http://www.dynamo.kiev.ua
  ГОЛОВНА   ІНТЕРВ'Ю: ПОЧАТОК