Найімовірніше, найближчими днями він таки піде з "Шахтаря". Мінімум — на прийдешні пів року, скоріш за все, у київський "Арсенал". Максимум — хтозна...Найімовірніше, найближчими днями він таки піде з "Шахтаря". Мінімум — на прийдешні пів року, скоріш за все, у київський "Арсенал". Максимум — хтозна...
Свідерський — гравець збірної України, самовідданий захисник, у пошуках ігрової практики. В донецькому клубі він її не отримував. Можливо, справи підуть на краще у складі канонірів.
— Славку, ми з вами розмовляли буквально позавчора, та ви ще нічого не знали про подальший перебіг своєї кар'єри. Зате вчора Олександр Заваров запевнив, що з великою ймовірністю наступні пів року Свідерський проведе в "Арсеналі". Ваш коментар?
— І все ж ви знаєте (зітхаючи). Скоріш за все, так і буде, я перейду до "Арсеналу". Та лише на правах оренди.
— До Києва ви переїдете з "Шахтаря" — чемпіона країни. З якими відчуттями поміняєте столицю Донбасу на столицю країни?
— Якби більше грав у "Шахтарі", ніхто б не згадував про переїзд. Проте спочатку замучила травма. Начебто відновився, зіграв за збірну, в матчі за яку знову зазнав пошкодження. Й вибув майже на два місяці.
На фініш першої половини сезону нібито вже набрав кондиції. Але так і не потрапив до складу, не грав зовсім.
— Не грали, бо не проходили до складу? Чи з інших причин: скажімо, не знайшли спільної мови з Луческу?
— За пів року, проведених мною в "Шахтарі", ми з Луческу жодного разу не спілкувалися, він ніколи не казав, розраховує на мене чи ні. От вам і відповідь.
— Тобто, міркування тренера про ваші ігрові перспективи в "Шахтарі" ви так і не дізналися.
— Ні. Судячи з його вигляду, поведінки, Мірча Луческу не бачив мене в основному складі. Принаймні, мені так здалося. Навіть коли я почав підшукувати варіанти, ми з ним так і не поговорили.
— Отже, ініціатива залишити донецький клуб виходила від вас, а не від керівників "Шахтаря".
— Ви ж розумієте, мені потрібна ігрова практика. Хочу виступати за сильний клуб, хочу поїхати на чемпіонат світу в Німеччину. Тим паче, що я є потенційним кандидатом до збірної. А шанс узяти участь у мундіалі випадає раз у житті. А то й менше! (усміхається)
— Славку, провокаційне питання: не шкодуєте про той момент, коли влітку змінили російський "Сатурн" на український "Шахтар"?
— В жодному разі!.. Ніяких проблем, окрім, звісно ж, ігрових, у Донецьку не було. Все на найвищому рівні. Й побут, і умови.
— З керівниками "Арсеналу", зокрема з головним тренером Олександром Заваровим, уже спілкувалися?
— Так би мовити, обмінялися парою слів. З Олександром Анатолійовичем побалакали по телефону. Схоже, знайшли спільну мову.
— Боси канонірів знають, що за футболіст В'ячеслав Свідерський. А ви знаєте щось про клуб "Арсенал"?
— Команда непогана. Але їй увесь час чогось бракувало. Мабуть, кадрів. А може, певності в собі.
— Що скажете про свої ігрові перспективи у складі киян?
— Не буду нічого загадувати. Переходячи до "Шахтаря", я вже вдосталь наговорив. З усього виглядає, наговорив зайвого: так там і не заграв (сміється). Можливо, далася взнаки ейфорія від переходу.
— Психологічно вам як корінному киянину буде зручніше виступати у столичному клубі?
— Саме в цьому плані, звичайно, буде легше. Крім того, за останні чотири роки я наїздився вдосталь. А столиця України, що не кажи, рідне місто. Хочу зупинитися. Тим паче, тут у Києві в мене безліч друзів.
— Та й родичів чимало...?
— І мої батьки, й родина дружини мешкають у столиці. Всі будуть допомагати, підтримувати. Й уболівати за мене на стадіоні (сміється).
— Цікаво, а серед гравців "Арсеналу" В'ячеслав Свідерський має друзів-приятелів?
— Загалом ні, знаю небагатьох. Свого часу разом із Сергієм Коноваловим виступали за другу команду київського "Динамо". Оце, либонь, і все.