Ігоря Шуховцева запросили на місце основного воротаря "Арсеналу"
Досьє
Ігор ШУХОВЦЕВ (воротар "Арсеналу")
Народився 13 липня 1971 року в Одесі.
Зріст 189 см, вага 84 кг.
Вихованець СДЮШОР "Чорноморець".
Виступав у командах: "Чорноморець" Одеса, СКА Одеса, "Нива" Вінниця, СК "Одеса", "Норд-Ам-Поділля" Хмельницький, "Уралмаш" Єкатеринбург, Росія, "Носта" Новотроїцьк, Росія, "Металург"/"Іллічівець" Маріуполь.
В "Арсеналі" з 2004 року.
Шість років, проведених на одному місці, можуть кого завгодно змусити замислитися про зміну обстановки. Для Ігоря ШУХОВЦЕВА, за його ж словами, надійшов час прийняти важливе рішення. І колишній воротар маріупольського "Іллічівця", зваживши всі "за" і "проти", наважився переїхати у столицю. Тим паче, керівництво "Арсеналу" обіцяло Ігореві місце в "основі".
— Можливість вирішувати серйозні задачі стала основною причиною мого переходу в "Арсенал", — каже Ігор. — Дай Боже, щоб "Арсенал" посів місце в четвірці найкращих команд. Не буду приховувати, є всі підстави думати, що нинішньому складу така задача до снаги. Хтось вважає, що 30 років (влітку Ігореві виповниться 33. — Прим. авт.) — це вік, я так не думаю. Мені є що доводити.
— Спочатку було важко?
— Сказав би, важкувато. У Маріуполі система підготовки відрізняється від тієї, що пропонує В'ячеслав Вікторович. В "Арсеналі" багато часу приділяють індивідуальним роботам, тренування проходять двічі-тричі на день. Проте мені нема на що ремствувати, я готовий до роботи.
— Щодо спарингів — в одному з матчів вас вилучили...
— Було таке. У матчі з раменським "Сатурном" судді, як мені здається, неправильно прийняли рішення. По-перше, це збори, по-друге, вони не побачили явного положення "поза грою". Момент був дуже суперечливим, усі гравці зупинилися. Нападник "Сатурна" спробував наздогнати м'яча, то я й побіг назустріч. Думав, що суддя свистітиме, і для того, щоб уникнути зіткнення, вирішив вибити м'яча рукою. Арбітр порахував це фолом останньої надії, дав мені червону картку і вилучив.
— Як вам колектив у "Арсеналі"?
— Гарний. Загалом, з усіма знаходжу спільну мову. Тим паче, знайомий з Першиним, Ґелою Шекіладзе, та й партнер по "Іллічівцю" Костя Бабич не дає нудьгувати.
— А умови, запропоновані киянами, влаштовують?
— Цілком. Я мав розмову з Грозним і начальником команди, сказав, що в Маріуполі в мене були свої умови, там мені пропонували зостатися. Можна було б і затриматися в "Іллічівці", але керівники "Арсеналу" мене все-таки переконали.
— На скільки розрахований контракт?
— На рік. Якщо тренери будуть задоволені моєю грою, угоду можна буде продовжити ще на такий самий термін.
— "Арсенал" пробував зонний метод захисту. Вочевидь, ви керували діями партнерів. Розкажіть, це важко, чи не дуже?
— Я б не сказав, що важко, хоча й уперше зіткнувся з такою побудовою оборони. Мені здається, потрібно захисникам страхувати один одного — я з ними знайомий, і мені неважко їм щось підказувати. Крім того, їхня зіграність не викликає нарікань. Звісно, були моменти, коли виникало певне непорозуміння, але грубих помилок жодного разу не було допущено.
— Конкуренція з Бажаном вас, мабуть, підштовхує?
— Звичайно. Ігоря я знаю дуже давно. Він молодий, перспективний. І він дуже непогано відстояв, коли в Славка Кернозенка була травма. Завважу, що як він мені складає конкуренцію, так і я йому. У такому режимі цікаво працювати. І в нас гарні, нормальні відносини.
— Ви все ж розраховуєте бути основним?
— Мене запрошували на місце основного воротаря. Але все залежатиме від того, як я проведу збори. І потім, вибір завжди залишиться за тренерами, їм вирішувати.
У вищій лізі України Шуховцев дебютував у прем'єрному чемпіонаті 1992 року, і з тих часів пропустив лише три сезони у вітчизняному елітному дивізіоні — 92/93, 95/96 і 96/97.
За ці роки, проведені у складах трьох команд — вінницької, одеської та маріупольської, — у вищій українській лізі відіграв 193 матчі.