Не маючи власної бази, каноніри змушені шукати притулку в найрізноманітніших місцях. Спершу, за В'ячеслава Грозного, футболісти "Арсеналу" тренувалися в кемпінгу "Пролісок", що на виїзді з Києва. Згодом, за Олександра Баранова, перебралися на Лісовий масив столиці. А тепер їх занесло на олімпійську базу "Святошин". Причому поле муніципали ділять із місцевими колективами першої та другої ліг. Хоча умови для занять цілком прийнятні — газон готують спеціально під команду "вишки".
Саме на 20-му кілометрі житомирської траси, у гущавині лісопосадок, кореспондентові "Команди" вдалося зустрітися з теперішнім наставником "Арсеналу" Олександром Заваровим.
— Вас переслідують фінансові незгоди, але колектив на старті показав пристойний результат. Ці моменти якось пов'язані між собою?
— Відзначу, що матеріальна ситуація не така вже складна. Керівники виконують усі умови щодо заробітної платні. Є проблеми з преміальними. Але ми домовились: не звертаємо на це уваги. Крім того, я певен, що й у новому році "Арсенал" не припинить існування. А вже якщо щось і станеться, більшість футболістів запросто знайдуть собі нове місце роботи. У них і раніше не бракувало пропозицій.
Гадаю, хлопці самі все чудово розуміють, плюс я намагаюся не навантажувати їх зайвими турботами, акцентуючи увагу лише на ігрових моментах. Мабуть, це певною мірою сприяло тому, що в перших трьох турах ми взяли сім очок. Сподіваюся, продовжимо в тому ж дусі.
— Деякі виконавці виступають за "Арсенал" по гарантійних листах. Як плануєте вирішувати цю проблему?
— Розумію, що це не завжди солідно. Бо керівники клубу сьогодні тут, а завтра там. Але ж ми, я маю на увазі тренерів, залишаємось, і не хотілося б із соромом дивитися в очі тим людям, які позичили нам футболістів. Вірю, що все владнається й ми знайдемо спосіб розрахуватися.
— Хто конкретно грає у вас у борг?
— Це Бредун і Ярошенко з "Шахтаря", Джакобія з "Металіста", Канкава... Закарлюка? Сергій прийшов до нас як вільний агент. Хочу наголосити, що коли не стабілізується ситуація з фінансами, до 10 футболістів можуть залишити колектив.
— Після вильоту з Кубку вам нічого не залишається, як сконцентруватися на чемпіонаті.
— Знаєте, може це й на краще. Начальство гроші заощадить. Та не приховую, дуже прикро, що поступилися "Хіміку", причому по ділу. Я 30 років у футболі, а такої катастрофи не бачив. У Криму вирішив виставити тих гравців, які претендують на місце у складі. Та в підсумку наш найближчий резерв виявився неготовим виконати поставлену задачу.
Плюс мотивація підопічних не відповідала належному рівню. Чому — важко сказати. Мабуть, хотіли закидати шапками. А господарі зібралися, діяли з величезною віддачею. Ось вам і результат. Але після цієї поразки зрозумів, що я маю 14 чоловік, на яких можу покластися.
— Після матчу з "Хіміком" до футболістів були застосовані штрафні санкції?
— Усіх не міг покарати — в нас і так людей мало. Спочатку четверих відправили в "дубль" для підвищення спортивної майстерності. Це Рибич, Пирич, Батальський та Черніков. Хотів більше перевести, але тоді ні з ким було б виступати в чемпіонаті. Зазаначу, що з резервного складу залучили двох виконавців.
— Порівнюючи втрати, яких ви зазнали в міжсезоння, з набутками, можете сказати, в чому команда виграла?
— У професіоналізмі. Гадаю, тепер один новачок може працювати за двох, які в нас були. Зайвих нам не треба. Тим паче, раніше хлопці любили себе у футболі, саму гру не ставили на перше місце, через це й були такі невітшні показники. Сподіваюся, зараз вони віддадуть усі сили, захищаючи кольори "Арсеналу".
— Ви зазначали, що не заперечуєте проти "зони УЄФА". У зв'язку з цим плани якось скориговані?
— Я не казав, що ми будемо в зоні єврокубків. Бо чудово розумію, наскільки сильні наші опоненти, які ще не показали своїх сильних якостей. Крім того, керівники перед нами ніяких задач не поставили. Хоча налаштовую підопічних битися за результат у кожному поєдинку. Тішить, що нікого не треба підганяти.
— За дубль "Арсеналу" виступає ваш син. Коли станете підпускати його до "основи"?
— Грати у футбол — це не зніматися в кіно. Тут по блату не влаштуєшся. Нехай Валера спочатку випробує свої сили на рівні резервного складу, а потім будемо консультуватися з його тренером. Своєї думки не скажу, бо не хочу здатися необ'єктивним.
— Ви мали пропозиції змінити команду?
— Кликали в якості головного тренера в пітерський "Зеніт" (після 15 травня). Проте відмовився, оскільки хотів продовжити роботу саме в Києві, попри всі негаразди.
Лаша Джакобія провів у "Металісті" останні два сезони, але напередодні 16-го чемпіонату переїхав до Києва. А в третьому матчі за команду Олександра Заварова грузин зумів відкрити рахунок голам за новий клуб. Із цієї приємної події й почалася розмова кореспондента "Команди" Павла Морозова з цим нападником.
— Здорово, що зумів забити в Сімферополі. Ще приємніше, що нашій команді вдалося здобути важливу перемогу над "Таврією",— ділиться враженнями Лаша.— Насправді, з кожним матчем дедалі краще розумію партнерів.
— Чи ти собі намітив, скільки голів за сезон може влаштувати Джакобію?
— Мені важливо, щоб "Арсенал" набирав очки. Звісно, хотілося б виправдати сподівання тренерів і болільників, але конкретної цифри поки не назву.
— Лашо, на яких умовах ти виступаєш за зброярів?
— У столиці граю на засадах оренди, яка триватиме до грудня 2006 року (з можливою пролонгацією). Відзначу, що в "Арсеналі" чудова атмосфера, що й допомогає мені адаптуватися. Позитивно вплинуло й те, що є в команді мій земляк Канкава. Приємно взаємодіяти з Мізіним, Закарлюкою, Ільницьким, Брґлесом, Пиричем. Я певен, що ми зможемо показати досить високі результати.
— У нашому чемпіонаті виступає велика група грузинських футболістів. З ким із них спілкуєшся?
— Майже з усіма. Та найбільше приятелюю з Деметрадзе. Варто відзначити, що земляки гарно вписалися в українську першість. В усіх клубах вони перебувають на провідних ролях.
— Натякаєш на те, що цей факт дозволить Грузії краще вивчити суперника по відбірній групі Євро-2008?
— Група в нас насправді сильна. Хочу сказати, що команду України після успіхів на світовій першості розглядають як одного з фаворитів. Але й ми спробуємо показати свої найліпші якості. Дуже сподіваюся дістати виклик у табір збірної.