ГОЛОВНА   НОВИНИ: ПОЧАТОК

12 Чемпіонат України, 13 тур. Арсенал 1:1 Карпати

27 жовтня 2002, 17:00. Київ. НСК "Олімпійський". Близько 3 000 глядачів.

Арсенал: 1-Кернозенко, 2-Білозор (18-Карабкін, 34), 4-Островський, 5-Першин, 3-Чернов, 6-Клименко (15-Ібанда, 88), 16-Бондаренко, 9-Іванов, 10-Полтавець (К), 11-Апхазава, 14-Окодува (13-Ковальчик, 79)
ТРЕНЕР: В'ячеслав ГРОЗНИЙ

Карпати: 22-Тлумак, 2-Беньо (К), 3-Чижевський, 4-Іванський (16-Вовчук, 65), 5-Лучкевич, 6-Сапуга, 7-Мізін, 8-Хома, 9-Даниловський, 10-Аньямке (18-Кабанов, 52, 19-Сіміч, 90+3), 11-Ковальчук
ЗАМІСНИК ТРЕНЕРА: Валентин Ходукін

СУДДЯ: В.Годулян (Одеса)

Голи: 0:1 Мізін (34), 1:1 Чернов (57)
Жовті картки: Клименко (44), Апхазава (77); принаймні чотири картки у львів'ян
Червона картка: Сапуга (87, друге попередження)

Знову наші не змогли виграти. "Карпати" дещо несподівано (зважаючи на невисоку позицію в лізі та невизначеність із тренерами) виявилися міцним і непоступливим суперником. До того ж, багатьох помилок припустився наш захист. Арсенальці мали чимало нагод, щоб забити, але використано було лише одну.

Судячи зі стартового складу, "Арсенал" обрав атакувальну схему гри. Попереду бігали Апхазава й Окодува (нігерієць отримав місце в основі після тривалої перерви). У півзахисті за відсутності Коновалова грали молоді Бондаренко й Клименко. Чернов теж діяв збільшого в центрі поля, часто підключаючися до атак. А оборону складала вже звична трійка Білозор–Островський–Першин.

Саме до оборони можна було висунути найбільші претензії з самого початку матчу. Вже на 5 хв. біля воріт Керна виникла небезпека (простріл зліва), але Слава зіграв надійно. В подальші хвилини він знову й знову вступав у гру, рятуючи команду після ударів з середньої та далекої відстані. Наші теж проводили атаки, та вони були не такими грізними. Тільки на 18 хв., коли Іванов вдало зіграв на фланзі й прострілив, захисникам "Карпат" довелось вибивати м'яча на кутовий. А на 24 хв. ми одержали право на вільний удар зсередини штрафного майданчика. М'яча відкинули Окодуві. Той пробив, і після рикошетів Чернов мусив забивати з 2-3 метрів від воріт. Але не забив!..

А трохи згодом — два загрозливих виходи львів'ян на наші ворота. У першому моменті знову рятує Кернозенко. А в другому він безсилий після удару Мізіна з 12-14 метрів. Приїхали... 0:1.

Грозний одразу робить корективи: замість Білозора вийшов Карабкін; у захисті стало спокійніше. Чи це напад гостей трохи заспокоївся? Кінцівку тайму арсенальці провели активно. Спершу Шалва заробив штрафний у кількох метрах від лінії карного майданчика. Бив Полтавець — просто в стінку. Після перерви Валік битиме з аналогічної точки в протилежні ворота, й знову поцілить у когось з оборонців. Е, не той у нас сьогодні капітан... А до перерви міг відзначитися Шалва. Грузин отримав пас на розі штрафного і, будучи в не дуже зручній позиції, розвернувся й сильно пробив. Гостей виручив воротар. А на першій доданій хвилині Окодува замкнув навіс із флангу так, як він це зробив у грі з "Соколом". Гол, глядачі підскокують з місць... але за мить до цього був піднятий прапорець — офсайд.

Другий тайм наші почали досить активно. Уже в першій атаці Окодува міг забити; йому завадив захисник, зігравши рукою. Та арбітр був іншої думки: порушення немає. Невдовзі Клименко не дотягнувся, прагнучи замкнути простріл Полтавця. Потім був штрафний — друга спроба Валентина, згадана вище. А на 57 хв. нам пощастило. Високий Чернов дотягнувся до м'яча в метушні біля воріт і спрямував його туди, куди треба. 1:1, так уже легше!

Зрозуміло, перед "Арсеналом" стояла вища задача в цій грі, ніж нічия. Тому наші не збавляли обертів і надалі. Але ефективність не була високою. Тож, хоча вони атакували протягом майже всього часу, що залишився, конкретних загроз воротам було обмаль. Можна пригадати хіба офсайди Апхазави на 77 хв. та Чернова на 79-ій. На 87 хвилині хтось із гостей фолить на Шалві й отримує друге попередження. Решту дев'ять хвилин (зупинок у таймі було чимало, тому четвертий суддя наприкінці гри запалив незвичну цифру 6) наші провели в більшості. Ковальчик проходив лівим краєм, Апхазава прагнув заробити 11-метровий, а Полтавець пробив "а-ля Бєлик", здається, з рогу штрафного майданчика. Усе — без успіху. Нічия.

Трохи про глядачів. Зі Львова приїхала ефектна група, помітна протягом цілого матчу. Хоча обіцяної сотні чоловік, либонь, не було. А наш фан-гурт, прагнучи довести керівництву ФК своє неприйняття червоно-білих кольорів, був на грі без малинових шарфів. А як немає "роз", нема й активного вболівання. Ми скандували, сидячи на трибуні серед решти глядачів, які — треба відзначити — непогано підхоплювали наші вигуки.

Тільки от питання — чи зауважило щось керівництво ФК? ;-)

Сподіваймося на краще!
Donkey Hot

ГОЛОВНА   НОВИНИ: ПОЧАТОК