Чемпіонат України, 19 тур. Арсенал 0:1 Динамо

21 квітня 2002, 17:00. Київ. НСК “Олімпійський”. 18 000 глядачів. 19 градусів. Оцінка поля 4.

Арсенал: 1-Кернозенко, 2-Ревут, 3-Мальцев, 4-Аненков, 5-Кирлик, 6-Білозор, 7-Ткаченко, 8-Осипов (14-Клименко, 46), 9-Йокшас, 10-Костишин, 11-Поліщук
ТРЕНЕР: Олег КУЗНЕЦОВ

Динамо: Рева, Боднар, Ващук (Гавранчич, 67), Головко, Дмитрулін, Федоров, Бєлькевич, Гусин, Пеєв, Чернат (Косовський, 59), Шацьких (Мелащенко, 75).
ТРЕНЕР: Валерій ЛОБАНОВСЬКИЙ

СУДДІ: А.Куцев 8.0, Л.Куб'як 8.0, О.Шамич 8.0
Жовті картки: немає
Гол: Дмитрулін (73)

Знову маю почати звіт із перепросин. Я ніяк не прилаштуюся до системи безплатної роздачі квитків, а час початку кожного матчу новий (Таврія 19:00, Дніпро 18:00, зараз 17:00?!) Тому я вдруге проґавив перший тайм. Наступного разу, напевно, доведеться йти на "Олімпійський" о 16 годині: тоді точно не схиблю ;-)

А прийшовши на гру, я з задоволенням відзначив, що перші 35 хвилин наші витримали. "Арсенал" грав у послабленому складі: Волосянко й Мікадзе перебрали жовтих карток. Замість капітана в обороні грав Ревут, а грузина на правій бровці заступив Поліщук (слід сказати, доволі вдало і в деструктивному, і в конструктивному компоненті). А от наша лава запасних уже давно є близькою до нуля, і це, напевно, вплинуло на результат. Тренери змогли зробити лише одну заміну: другий тайм провів Клименко, і виглядав він пристойно, а більше, мабуть, і не було кого випускати :-(

Другий тайм почався тиском "Динамо", не надто небезпечними, але методичними атаками з усіх напрямків. Оборона працювала чітко, і динамівські кутові та навіси не являли загрози: у повітрі вигравали наші. У свою чергу, арсенальські контратаки з Йокшасом на вістрі були непоганими. Та найбільше, чого вдавалося досягти литовцеві – удари з 15-25 метрів – без надзусиль парирував екс-герой армійського стадіону Рева.

А оберти динамівської атаки потроху зростали. На 57-60 хв. кілька нагод змарнували Бєлькевич і Шацьких. На 62-63 хв. спалах активності наших: дуже сильний удар Ткаченка – Рева бере, хоч і не відразу; стріляє Йокшас – вище; прохід Поліщука – невдалий пас. Наступні 10 хвилин – шалена активність "Динамо". У поті чола працює Кернозенко: три виходи на його ворота, перший раз він випереджає Шацьких на розі штрафного; другий – м'яч на кілька сантиметрів обминає далекий кут воріт; третій – м'яч іде під ним, але торкається ноги й проходить повз ворота... А на 73 хв. захист не витримав. Керн відбив м'яч, але не зафіксував, і Дмитрулін заштовхнув його у ворота. 0:1 :-(

На цьому гра, здається, завершилася, хоч до свистка лишалася маса часу. "Динамо", домігшися свого, майже зупинилося; його атаки були в кілька разів повільнішими і нібито не націленими на ворота. Зупинилися й наші, мабуть, зневірені в успіху... Тільки Мелащенко, що вийшов на заміну, намагався турбувати наш захист. А арсенальці подали кутовий на 87 хв., та невдало.

Що можна сказати в підсумку? Я дивлюся на останню чверть чемпіонату (тьху-тьху!) все ж таки з оптимізмом. В іграх із призерами минулого чемпіонату "Арсенал" не додав собі очок, і від зони вильоту нас відділяє 1 (одне!) очко. Але гра команди Кузнецова має більш-менш збалансований вигляд. Зараз треба гідно пройти два бої з автсайдерами (в Ужгороді й удома з "Ворсклою"), а на фініші – матчі з міцними, та все-таки не дуже мотивованими середняками. Прикро, що в нашої команди так небагато фанів, вона напевно заслуговує на більше. Коротше кажучи,

ВПЕРЕД, АРСЕНАЛ!

Щиро Ваш, Donkey Hot

Повернутися