Чемпіонат України, 13 тур. ЦСКА 2:0 Металург (Запоріжжя)

11 жовтня 2001. Київ, Стадіон ЦСКА

Підходячи до стадіону, я був дещо здивований великою кількістю люду біля нього, навіть стояла черга до каси :-) Подумалося - трибуни будуть непогано заповнені. Але у межах стадіону людей виявилося не набагато більше :-) Усе-таки обідній час робочого дня - не найліпший час для футболу. Цифра від ПФЛ - 700 осіб - напевно означає кількість проданих квитків. (У другому таймі каса вже не працює, і наприкінці гри було тисячі з 2).

Почали наші непогано: точні паси, швидкий перехід до атаки. На 4-й хв. красиво вивели Костишина у штрафний, та він пробив у кіпера. Це, щоправда, був найгостріший наш момент у таймі. Запоріжці, володіючи м'ячем рідше, провели кілька контр-випадів, одного разу нас врятувало невлучання їхнього гравця по м'ячу в 10-15 м перед воротами.

У 20-і хвилини - домінація гостей. Волосянко пішов на жорстке зіткнення з Матвєєвим (екс-Шахтар), той незабаром підвівся, а Миколу повели до лавки запасних. Вийшов Балицький. Це значна втрата для нашого захисту: після цього наші відбивалися, фолили, й гості зі штрафного поцілили в штангу.

Ближче до кінця тайму ЦСКА трохи взяло гру у свої руки. Штрафний Закарлюки, удари молодого Бондаренка, Кирлика - небезпечно, але до голу було далеко. А перед самою перервою - двічі ледве не пропустили. То Кернозенко невдало виходить після кутового - гості не влучають. Потім Аненков утрачає м'яча на рівному місці - тут КЕРН реабілітується, двічі рятує від ударів практично сам-на-сам.

Після перерви - знову наша 5-хвилинка! То оборонець своїм тілом :-) рятує ворота від удару Закарлюки, то в штовханині біля воріт наші могли забити, і нарешті Є! ГОЛ Костишина в його стилі: на правому фланзі його знаходять довгим пасом. Руслан, здається, когось обігрує (я сидів на протилежній трибуні), б'є - 1:0. За моїм годинником 55-а хвилина, а сайт ПФЛ дає 60-у - не знаю, може я й помилився? Це надало нашим натхнення, й у 60-і хвилини вони контролювали гру. Мальцев із навісу зі штрафного б'є головою, та не туди.

Потім знову домінують гості. Спочатку без жодного ефекту: м'яч зрідка трапляє у штрафний майданчик. 74-а хв: Кернозенко знову помиляється після кутового - захисники вибивають з лінії. Вигук з трибуни: "Кернозенко - когда научишься на выходах играть???"

Та це була - аж до передостанньої хвилини - остання велика небезпека біля наших воріт. В нашої атаки з'явилося нове дихання. Можливо, це пов'язано з виходом замість Ткаченка, у якого далеко не все виходило на полі, Поліщука. Непогано бив головою Кирлик; Костишин зі штрафного - невлучно. Запоріжці пробують атакувати, розкриваються, і тут ми їх ловимо!! Костишин на Закарлюку - той б'є під воротарем, і м'ячик поволі (здалося, захисники могли й наздогнати) закочується в сітку. 2:0. Дещо нагадує гол Костишина белградській Зірці :-)

А в кінці гри наші могли й пропустити. Один раз врятував Кернозенко, а на останній хвилині -- штанга.

Отак наші армійці здобули 4-у перемогу в чемпіонаті. Плюс 3 у Кубку УЄФА, 2 в товариських іграх - не так і погано виходить. Тепер на черзі Брюґґе. Кубок УЄФА - на Чоколівку!!!

Повернутися