Чемпіонат України, 25 тур. Арсенал 2:0 Поліграфтехніка

3 червня 2002, 18:00. Київ. Стадіон ЦСКА. 500 глядачів. 24 градуси.

Арсенал: 1-Кернозенко /6,5/, 2-Мікадзе /6,5/, 3-Мальцев /6,5/, 4-Аненков /5,5/ (14-Овеков /7/, 46), 5-Бондаренко /6/, 6-Білозор /6/, 7-Ткаченко /6/, 8-Кирлик /6,5/, 9-Косирін /6/ (18-Поліщук /6,5/, 76), 10-Костишин /6,5/, 11-Волосянко (К) /6,5/ (у дужках мої оцінки)
ТРЕНЕР: Олег КУЗНЕЦОВ

Поліграфтехніка: 1-Чопик (К), 2-Бабич, 3-Мокрицький, 4-Сахно (14-Данченко, 64), 5-Соболь, 6-Первак, 7-Клименко (16-Зав'ялов, 68), 8-Жилін, 9-Розлач, 10-Чуйченко (17-Козакевич, 83), 11-Андрієнко
ТРЕНЕР: Роман ПОКОРА

СУДДІ: І.Хіблін /7,9/, В.Бурмич /8,0/, П.Брюхов /9,0/
ГОЛИ: Кирлик (58), Овеков (89)
Жовті картки: Жилін (1), Косирін (41), Бабич (83)

Yes!! Нарешті! На рідному армійському стадіоні наші виграли, залишивши незатишне 14-е місце. Звичайно, розслаблятися не можна, попереду гра з "Металістом". Але тепер усе залежить від наших гравців: перемога гарантує їм 13-е "перехідне" місце, а можливо, вдасться обійтися й без стикових ігор.

Гра в 1-му таймі була важкою. Наші мали перевагу у володінні м'ячем, атакували частіше; проте гості були гострішими. Більшість загроз воротам "поліграфістів" ішла зі штрафних ударів. Їх було багато: із флангів стандарти виконували Кирлик і Ткаченко, по центру – Волосянко й Мікадзе. Але небезпеку ліквідував голкіпер Чопик: він якщо не фіксував м'яча в руках, то вибивав його на велику відстань. Тож насправді гарячих моментів біля воріт олександрійців не було. Можна згадати хіба що 31 хв., коли після кутового наші обстрілювали ворота з різних боків. Та м'яч знаходив захисників, так і не дійшовши до воріт Чопика.

А от атаки олександрійців несли більшу загрозу. Наш захист кілька разів дозволив їхнім нападникам (найбільше запам'ятався 9-ий номер Розлач) бити з хороших позицій, та пощастило: на 9 хв. врятувала поперечка, на 29-ій Кернозенко, а на 37-ій удар головою не вийшов. Тільки в додані до першого тайму хвилини наші знайшли у штрафному майданчику Аненкова. Але нанести удар Андрієві не дозволили захисники.

Велика кількість штрафних свідчить про жорсткий характер гри: ніхто не хотів відступати, адже позаду – перша ліга. Гравці не шкодували ні себе, ні суперників; через зупинки тайм був довшим на три хвилини. У нападі рубився Косирін; кілька разів йому надавали допомогу, а 41 хв. він в'їхав у ногу суперника, заробивши "гірчичника". А Бондаренко після перерви вийшов з бинтом на голові.

Отже, перший тайм результату не приніс, і сподівань на другий, щиро сказати, було небагато. Але гра "Арсеналу" поліпшилась, що зрештою принесло успіх. Замість Аненкова вийшов Ґуванчмухамед Овеков. Його гра була нерівною: проблиски чудового дриблінгу чергувалися з утратами м'яча в простих ситуаціях. Але туркмен боровся до кінця – і домігся свого, ставши одним з героїв матчу. Нарешті заграв Костишин. Усе частіше, разом із Мікадзе, він організовував стрімкі нальоти з правого флангу. На 55 хв. Руслан одержав м'яча в штрафному, та не зміг його обробити: лише кутовий. А за 3 хвилини він заробив штрафний неподалік від кутового прапорця. Не надто небезпечна ситуація, та Андрій Кирлик користається з неї на всі 100: сильний підкручений удар замість очікуваного навісу – і ГОЛ!!

Це диво відбулося! Уперше київські глядачі побачили гол "Арсеналу"! Щасливий Кирлик (не пам'ятаю, коли він забивав востаннє) робив, як кажуть італійські коментатори, "аеропляно" ;-), нарешті впав на своїй половині поля, оточений щасливими одноклубниками. 1:0.

Надалі наші мали перевагу, атакуючи збільшого тим самим правим флангом. Добре зі штрафного бив Волосянко. Важко було спинити Левана Мікадзе, який грав майже правого нападника. Замість утомленого Косиріна на 76 хв. з'явився Поліщук; це знову підвишило потенціал команди в атаці. Олександрійці теж не сиділи в обороні. Розлач знову мав нагоду для удару, та пробив неточно.

А передостання хвилина принесла ще один шедевр. Костишин із Поліщуком зіграли в один дотик і гарно вивели Овекова на вістря атаки. Той вийшов сам-на-сам із Чопиком, переграв його, спокійно підійшов до воріт – і НЕ ВЛУЧИВ у захисника, що намагався їх врятувати. Тобто влучив у сітку ;-) 2:0, це перемога!

Додані арбітром хвилини минули досить гаряче. "Поліграфісти" йшли всією командою вперед, та нічого не досягли. Отже, боротьба за виживання триває. І ми вже не останні, ужгородці позаду на одне очко. У заключному турі їм належить грати в Донецьку, проти "Шахтаря", який летить до чемпіонства. Усе ж таки розраховувати на везіння не варто. Треба самим виграти в "Металіста", тим паче що гра майбутнього вівторка знову відбудеться на рідній армійській арені.

Наостанок кілька слів про глядачів. Квитки коштували 2 гривні (зате всі знали, де їх набути), а у школах почалися канікули. Мабуть, дехто віддав перевагу трансляції "Шахтар"-"Динамо" по ТБ. Фани з "Армійського Легіону", на жаль, уже не ходять на "Арсенал", віддаючи перевагу ЦСКА. Тож авдиторія була дуже нечисельною, а більшість, здається, складали люди, близькі до клубу. Було багато дітей зі спортшколи, а майже поруч зі мною сидів сам Володимир Безсонов. Також матч відвідав один "Дуже Важливий Глядач", а саме Г.М.Суркіс.

Усіх із перемогою! З побажаннями всього найкращого,
Ваш Donkey Hot

Гостьова книга
Повернутися