ГОЛОВНА  НОВИНИ: ПОЧАТОК

13 Чемпіонат України, 24 тур. Арсенал 1:0 Таврія

24 квітня 2004, 17:00. Київ. НСК "Олімпійський". Щонайбільше 1000 глядачів. 18 градусів.

Гол: Аристархов (90)

Арсенал: 1-Шуховцев, 4-Бунєвчевич, 5-Першин, 17-Пирич, 25-Розгон, 8-Нагорняк (К), 21-Кутарба, 10-Наконечний, 9-Іванов (23-Монарьов, 73), 7-Бабич (14-Окодува, 89), 28-Аристархов
ТРЕНЕР: В'ячеслав ГРОЗНИЙ

12-Бажан, 18-Кардаш, 20-Рибич, 24-Шекіладзе, 26-Анікєєв

Таврія: 30-Чантурія, 3-Чижевський, 18-Храмцов, 22-Перейра, 7-Чхетіані, 4-Заруцький, 20-Косилов, 69-Пірву, 99-Пестряков (33-Адсон, 46), 11-Ґодой, 17-Імедадзе

12-Величко, 2-Іонанідзе, 6-Куций, 10-Полтавець, 14-Голайдо, 15-Степанов
ТРЕНЕР: Анатолій ЗАЯЄВ

Жовта картка: Першин (74)
СУДДІ: І.Покидько (Полтава), О.Білорус (Черкаси), Ю.Дерев'янко (Львів)

Осмисленість гри "Арсеналу" та бажання перемогти зростали по ходу цього матчу. Винагородою став гол і шалені радощі на останній хвилині.



1-Шуховцев


25-Розгон


5-Першин


4-Бунєвчевич


17-Пирич


10-Наконечний


21-Кутарба


8-Нагорняк


9-Іванов


28-Аристархов


7-Бабич

Попри те, що грали вдома, і суперник не належав до лідерів, група захисту складалася з чотирьох чоловік. Щоправда, при наших атаках позаду залишалися тільки Бунєвчевич із Першиним, а Розгон і Пирич висувалися вперед, створюючи "здвоєні фланги" відповідно з Наконечним та Івановим. Особливо відзначився креативними діями Івіца. Як завжди, виблискував індивідуальною майстерністю Герман Кутарба — хоча його удари здалеку й не принесли успіху. Костянтин Бабич — автор двох м'ячів у попередніх матчах — цього разу виконував суто нападницькі функції. Він був активним, але ефективності його діям бракувало.

Що ж до "Таврії", то вона грала так, як дозволяв суперник. На початку гри наші були не дуже активними, і кримчани намагалися атакувати. Однак у Шуховцева, на відміну від матчу в Луцьку, серйозної роботи не було зовсім. А наприкінці гри гості думали лише про оборону.

Перший тайм почався нудно. Гості виконували штрафний, потім кутовий — ніякого ефекту. Згодом Кутарба пробивав штрафний з 25 метрів — влучив у "стінку". Непогана нагода з'явилася в Наконечного на 22-ій хвилині. Він отримав пас від Бабича в центрі карного майданчика. Але три Миколині спроби пробити були заблоковані захисниками.

Ближче до кінця тайму наші додали обертів. На 37-ій хвилині прохід Аристархова приніс кутовий. Потім ще кутовий, з іншого флангу. Нарешті, удар Першина метрів з 25-и — поперечина! Останні хвилини арсенальці проводять в атаках.

Другий тайм починається в такому ж ключі. Пару разів м'яч закидали на Бабича у штрафний майданчик. Влучно пробити йому не дозволили захисники. На 57-ій хвилині подібну нагоду отримав Аристархов — але грузинський воротар ціною пошкодження заблокував удар Максима. На 64-ій Пирича, здавалося, зачепили на вході у штрафний з лівого флангу. Та арбітр не фіксує порушення.

Наступні кілька хвилин минають порівняно спокійно. А на 71-ій Бабич заробив кутовий. Подача — і удар Аристархова головою впритул до воріт. М'яч влучив у поперечину.

Грозний випускає Монарьова замість Іванова. Проте Роман залишається найбільшим розчаруванням цієї весни. Він знову нічим не зміг себе проявити. Чудово грає Кутарба, демонструючи дриблінг і змушуючи захисників на собі фолити. Але час спливає, і нульова нічия стає дедалі реальнішою.

Тоді замість Бабича на полі з'явився Окодува. Еммі вочевидь приносить удачу команді: після того, як його міняли в Запоріжжі та Кривому Розі, суперники забивали "Арсеналу" голи. Цього разу він ледве не відзначився сам: сильний удар головою після навісу Бунєвчевича, і Чантурія у стрибку витягує м'яча з-під поперечини. Кутовий — м'яч застрягає в чиїхось ногах у воротарському майданчику, кілька спроб пробити не вдаються, але нарешті Аристархов забиває його в сітку!

Отже, наші знову на шостому місці, і можна боротися за те, щоб піднятися вище. Хоча якість гри й не всіляє особливого оптимізму. І знову розчарували трибуни. Як у вихідні дні, так і в будні, у зручний час чи не дуже зручний — на нашу команду на "Олімпійському" ходить дуже мало глядачів.

Хай щастить,
Donkey

Прес-конференція

Анатолій Заяєв: Хочу, щоб те, що я скажу, обов'язково написала преса. Бо відбуваються незрозумілі речі. Сьогодні якраз День Перемоги. Я є учасником війни. Безпосередньо на фронті я не був, у мене був 17-річний брат, який загинув у Кеніґсберзі. Іншого мого брата вбили німці в Сімферополі. Мене непокоїла сьогоднішня гра, і недарма. Я хочу, щоб усе було так, як належить. Хочу, щоб моя команда — з якою я працюю ціле життя — зберегла місце у вищій лізі. Бо вже газета "Команда" розписала, що "Таврія" вилітає з вищої ліги. Відкрито. Вони що, вже керують футболом в Україні? Не знаю, чому вони так написали. "Карпати" не виграли жодного матчу — у восьми матчах мають лише один гол і три нічиї. І тепер у решті матчів вони вИграють, а "Таврія" все прогрАє? Це газета "Команда", яку вважають популярною — і раптом вона пише такі речі!? До кого я тепер маю звертатися? До президента Федерації футболу? Чи до президента країни? Яке право вони мали таке писати? Це не свобода преси. У Криму є любителі футболу. Я народився в Сімферополі, і віддав життя футболу. Тож я не дозволю, щоб оця "свобода слова" розписала все так, нібито тут дійсно щось таке відбувається. Значить, вони керують футболом?! Ну прошу — нехай вони так судять, як суддя наприкінці сьогоднішнього матчу — почав шукати шляхи вирішення питання! Стосовно призначення — треба було подумати, звідки будуть судді. У нас про це ніхто не думає. То й добре, "Таврія" піде з вищої ліги, й кому від цього буде краще? Я хотів подзвонити редактору газети. І не зміг додзвонитися, я — заслужений тренер України! Я учасник війни. І я не можу додзвонитися до редактора газети "Команда", це просто смішно! Мені соромно, і шкода за прожиті роки. Але я буду битися, чіплятися до кінця, буду просити! І стосовно інспектора. Вихрова я знаю ще хлопчиком. Чому сьогодні Вихров має бути інспектором? Чому не може інспектувати Авдиш, а Мельничук, скажімо — судити цю гру? (Фахівці з Сімферополя — прим. Donkey). Хіба "Арсенал" — команда з Бахчисарая?

В'ячеслав Грозний: Хочу привітати всіх із Днем Перемоги, бо футбол — це тільки частина великого життя. Я б хотів, щоб у світі не було насильства, розрухи, воєн. Щоб баталії були тільки на футбольному полі. Щодо моєї команди, то маємо знову цю хворобу другого кола — низьку реалізацію. Не йде останній пас. Не реалізуємо моментів, напівмоментів, які маємо — це доводить до "інфарктної гри". Вже четверту гру виграЄмо таким чином. Слава Богу, що виграли! Я вже думав, що нічия, вже змирився з цим. "Таврія" віддала нам сьогодні багато простору, але жодна передача не давалася просто. Гравці "Таврії" швидко перебудовувалися, швидко переходили від оборони до атаки. Група атаки в них досить сильна, і ми навіть тримали зайвого захисника ззаду. Довелося грати "з запасом". Я задоволений, що виграли. І тим, що забив Максим Аристархов — він у кожному матчі мав моменти, але не реалізовував. Він сходив у Калузі до церкви — і, слава Богу, забив. Звичайно, в зону УЄФА важко потрапити — треба бути чесним. Але в кожному матчі ми будемо грати на перемогу.

— Запитання до Анатолія Заяєва. Після гри з "Динамо" ви обіцяли обіграти "Шахтар". Обіцянка залишається в силі?

— А куди нам іще діватися? Кожну гру ми маємо провести так, щоб залишитися у лізі. Що нам іще робити? Сьогодні втратили очко, яке вже мали майже в кишені. Якби суддя був об'єктивнішим, він би не давав тих штрафних, які він давав на останніх хвилинах.

Donkey, Wind
ГОЛОВНА   НОВИНИ: ПОЧАТОК