ГОЛОВНА  НОВИНИ: ПОЧАТОК

14 Чемпіонат України, 7 тур. Арсенал 0:2 Кривбас

18 вересня 2004, 19:00. Київ, НСК "Олімпійський". 1200 глядачів. 15 градусів.
Кашевський (63), Нікітенко (66)

Арсенал: 1-Бажан, 2-Омелянчук, 5-Першин, 26-Анікєєв, 24-Ебанда, 25-Розгон (55-Костюк, 78), 10-Клименко (4-Бунєвчевич, 17), 15-Наконечний, 8-Коновалов (К), 7-Бабич (6-Ковальчик, 68), 3-Чернов

43-Байрашевський, 17-Пирич, 18-Кардаш, 21-Мізін
ТРЕНЕР: Олександр БАРАНОВ

Кривбас: 1-Горяїнов, 27-Котов, 37-Джинович, 6-Нікітенко, 14-Морозов, 16-Тодорович (21-Кудлай, 90+2), 18-Спєвак, 38-Алеґбе, 10-Кабанов (15-Данченко, 85), 39-Попович (7-Кашевський, 35)

12-Старцев, 2-Задорожний, 4-Дмитрієв, 9-Салахович
ТРЕНЕР: Анатолій ПІСКОВЕЦЬ

Жовті картки: Попович (12), Алеґбе (14), Наконечний (75), Бунєвчевич (90)
СУДДІ: В.Жуков, В.Шеховцов, С.Овчинников (усі — Донецьк)

Усе закономірно. Відсутність Окодуви та Іванова звела атакувальну спроможність команди майже до нуля. Протягом матчу наші мали деяку перевагу, але небезпечних моментів було обмаль. А суперник скористався з двох вмілих контратак у середині другого тайму.



1-Бажан


5-Першин


2-Омелянчук


26-Анікєєв


24-Ебанда


25-Розгон


15-Наконечний


10-Клименко


7-Бабич


8-Коновалов


3-Чернов
Знову ми побачили Чернова на позиції центрального форварда. Його "підпирали" Бабич і Коновалов; і можна сказати, що для всіх трьох це був не найкращий матч у кар'єрі. Досить активним був Наконечний, який вперше за тренерства Баранова вийшов у стартовому складі команди. Але він зловживав неточними ударами здалеку.

Глядачів на "Олімпійському", як ми вже звикли, було дуже мало. Але трохи більше, ніж зазвичай: "Кривбас" заповнив майже цілий сектор своїм організованим фан-клубом а-ля донецький "Металург". Молоді люди в червоних футболках скандували кричалки та розмахували численними прапорами; потужний оркестр вигравав усякі популярні мелодії. Як на мене, це виглядало досить механічно — але, зрештою, переможців не судять.

На початку гри наші атакували частіше, проте бракувало влучності при завершенні. На 10-ій хвилині Чернов скинув м'яча на Бабича, який відкривався у штрафному, але захисник гостей випередив Костянтина. На 12-ій арсенальці отримали право на штрафний метрів з 25-и. Першин пробив дуже невдало. Взагалі, "стандарти" в цьому матчі виконувалися досить бездарно.

Потім наші втратили Клименка. Його збили в середині поля, лікарі довго надавали допомогу, і зрештою тренери мусили зробити заміну. З'явився Мирко Бунєвчевич — він відіграв непогано, часто підключаючись до атак.

У середині тайму команди обмінялися досить небезпечними моментами. На 21-ій хвилині на наші ворота виходив Спєвак. Бажан вчасно вийшов назустріч і не дозволив криворіжцеві пробити. На 23-ій наші навісили з правого флангу на "п'ятачок" — атаку міг завершити Бабич, але точно пробити він не зміг.

Непогану атаку наші організували на 31-ій хвилині. Вона почалася на лівому фланзі — була передача у штрафний, але удару не було, зрештою м'яч відкинули Наконечному на лінію карного майданчика. Черговий Миколин удар був вище воріт... Невдовзі з такої ж відстані, але під іншим кутом, бив Бабич — теж над поперечиною. Ще за дві хвилини — подача з лівого краю, штовханина біля воріт, але ніхто не може завдати удару.

Це був пік арсенальських атак протягом цілого матчу. Наприкінці тайму був навіс на Чернова у штрафний майданчик, коли Андрій не зміг точно пробити. І штрафний на другій доданій хвилині: перший удар іде у стінку, а повторний — повз ворота.

Після перерви "Кривбас" заграв гостріше. На невиразні атаки господарів він усе частіше відповідав швидкими й гострими випадами. Перший сигнал пролунав на 54-ій хвилині. Гравець гостей пройшов лівим флангом до самої лицьової лінії й прострілив уздовж воріт. На щастя, цей пас нікому було замкнути. На 60-ій хвилині удар по центру з 18-и метрів прийшовся вище.

Минуло ще три хвилини, і криворіжці відкрили рахунок. Знову прохід лівим флангом — себто правим флангом нашого захисту — і простріл у центр. Один гравець зупиняє м'яча, а другий, білорус Кашевський, сильно б'є повз Бажана. 0:1, такого розвитку подій ніхто не чекав.

Наші йдуть в атаку й заробляють кутовий. Гості вибивають м'яч уперед, розпочинаючи стрімку контратаку. Пас на лівий фланг — і хтось із наших гравців, намагаючись його перехопити, робить шикарну передачу на 6-го номера гостей Нікітенка. І той без усякого офсайду опиняється найближче до воріт Бажана. Він зробив усе грамотно. Не дав нікому себе наздогнати, наблизився до нашого воротаря й пробив повз нього. Другий м'яч став вироком для "Арсеналу".

За дві хвилини гості могли забити ще й третій. Знову атака лівим краєм і простріл на форварда в центрі. Команду врятував Ебанда: він був першим біля м'яча і змусив суперника сфолити.

Надалі наші атакували більше, але це була лише агонія. Поява Ковальчика та Костюка нічого не змінила. На 76-ій хвилині Чернов опинився сам-на-сам з воротарем — за мить до цього арбітри зафіксували офсайд. На 82-ій Бунєвчевич комбінував з Наконечним на правому фланзі — але не зміг віддати партнерові пас. Решта атак були попросту беззубими.

Так наші зазнали першої поразки на своєму полі, і то від не найсильнішого клубу в лізі. Гравцям вочевидь бракує майстерності, а тренер не може варіювати тактичними схемами. Дуже хочеться бути оптимістом, але важко уявити, що може в таких умовах, за відсутності Окодуви, врятувати "Арсенал" від поразки в Донецьку.

Сподіваймося на краще,
Donkey

Післяматчева прес-конференція

Анатолій Пісковець: Одразу після кубкової гри 12-го числа в Чернігові почали готуватися до цього матчу, дуже важливого для нас. Склали план на гру, і відсотків на 90 його було виконано. В нас виходили швидкі контратаки. Дуже дякую всім гравцям. Грати в Києві важко: це столиця нашої країни та нашого футболу. Крім того, в нас сьогодні свято, день народження Володі Шарана. Йому ми присвячуємо сьогоднішню перемогу.

Олександр Баранов: В першому таймі ми не змогли забити, хоча мали перевагу. Граючи так і надалі, був ризик пропустити — зрештою, так і сталося. Класична футбольна історія. (До А.Пісковця:) Вітати вас я не буду, тому що... я дуже засмучений. (Сміх у залі).

— Що з нашою командою, з "Арсеналом"? Її, як човник на хвилях — то вгору, то вниз. Футболісти не хочуть грати? Що не виходить?

— Футболісти хочуть. Але вони не можуть змінитися за місяць, за два. Можна трохи "підтягнути" їх фізично, можна дещо змінити погляди на футбол, але різкого скачка не буде. Рішення бувають такі: або поміняти усіх гравців, або довго, кропітко працювати з ними. Багато хто з наших футболістів не грав у минулому сезоні, з різних причин вони багато пропустили.

— Питання до тренера гостей. Сьогодні вперше було організовано масовий виїзд фан-клубу. Безвідносно до результату гри: це допомагало вам, чи заважало?

— Я сам як вийшов на розминку, то аж мурашки по спині побігли. Звичайно, це здОрово. Майже цілий сектор для "Кривбасу" в Києві — це насправді 12-ий гравець.

Donkey, Wind
ГОЛОВНА   НОВИНИ: ПОЧАТОК