ГОЛОВНА  НОВИНИ: ПОЧАТОК

14 Чемпіонат України, 25 тур. Арсенал 0:0 Металіст

7 травня 2005, 17:00. Київ, НСК "Олімпійський". Приблизно 500 глядачів. 14 градусів.

Арсенал: 43-Байрашевський, 5-Першин, 32-Островський, 2-Ганцарчик, 25-Розгон, 24-Ебанда, 17-Пирич, 4-Бунєвчевич (22-Рябих, 70), 21-Мізін (К) (9-Іванов, 69), 7-Бабич, 20-Окодува

1-Бажан, 8-Коновалов, 26-Анікєєв, 55-Костюк
ТРЕНЕР: Олександр БАРАНОВ

Металіст: 1-Остапенко, 4-Даніце, 5-Варламов, 6-Савчук (24-Ханас, 27), 8-Консессао, 9-Андронік (39-Ярошенко, 72), 15-Кузнецов, 23-Данилов, 37-Бордіян, 14-Джакобія, 18-Целих (19-Призетко, 87)

21-Овсієнко, 10-Монтейра, 11-Давидов
ТРЕНЕР: Олександр ЗАВАРОВ

Жовті картки: Ебанда (15), Данилов (21), Ханас (32), Андронік (41), Бордіян (71)
Червона картка: Ебанда (83, друга жовта)
СУДДІ: Є.Абросимов, І.Бицкало, О.Євстратов (усі — Одеса)

Незабаром після початку матчу пішов дощ. У перерві він ущух, але з початком другого тайму, як навмисне, припустив з новою силою. Трибуни "Олімпійського", як ми вже звикли, були майже порожніми. От і команди показали в'язку, невиразну гру, в якій було мало по-справжньому гострих моментів.



43-Байрашевський


5-Першин


32-Островський


25-Розгон


2-Ганцарчик


24-Ебанда


17-Пирич


7-Бабич


21-Мізін


4-Бунєвчевич


20-Окодува
Склад і розташування гравців не змінилися порівняно з переможною грою в Кривому Розі. Але відмінність полягала в іншому настрої суперника: "Металіст" передусім приділяв увагу обороні, не кваплячись "відкриватися" й переходити на чужу половину поля. Тож, хоча кожний з арсенальців індивідуально й виглядав непогано, але загальнокомандна ефективність була низькою.

Перші 20 хвилин були зовсім безбарвними. Здається, ніхто не зміг навіть наблизитись до штрафного майданчика суперника, стандартних положень теж не було. Друга половина тайму стала дещо цікавішою. На 26-ій хвилині Окодува запустив Бунєвчевича у прорив, і Мирко міг вийти сам-на-сам з воротарем, але захисник устиг вибити м'яч на кутовий.

На 35-ій хвилині дуже гострий момент мали харків'яни: їхній форвард зблизька головою замикав навіс із правого флангу. Добре зіграв Байрашевський.

Він же відбив досить неприємний удар на 43-ій хвилині. А в останні хвилини перед перервою кілька цікавих атак провели арсенальці. Спочатку Бабич пройшов у штрафний майданчик — йому не дали пробити, потім метрів з 20 бив Мізін — чітко зіграв воротар, а потім був прорив Пирича. Обігравши кількох суперників, Івіца опинився по центру карного майданчика, пробив — воротар Остапенко був на місці.

Подібний момент створив собі Бабич на 5-ій хвилині другого тайму, увійшовши до штрафного з правого флангу, але сил на гарний удар йому забракло. "Металіст" відповів атакою — м'яч після удару здалеку влучив у лікоть Островського, який перебував у межах штрафного. Суддя не вбачив у моменті навмисної гри рукою.

Надалі особливо гострих моментів не було. Бабич та Першин били здалеку, але невлучно. В середині другого тайму Олександр Баранов оновив сили "другого ешелону" нашої атаки, випустивши Рябих та Іванова. Але їм не вдалося змінити перебіг матчу.

За 7 хвилин до кінця "Арсенал" залишився в меншості: Патрік Ебанда, не встигаючи за опонентом, в'їхав йому ззаду в ноги й отримав другу жовту картку. Чисельна меншість не позначилася на діях команди: як і перед тим, наші володіли ініціативою — але й додати в русі, дотиснути суперника в останні хвилини не вдалося. На 88-ій хвилині Ганцарчик пробив зі штрафного понад стінкою — Остапенко зіграв добре. На 90-ій Бордіян вийшов на ударну позицію близько від наших воріт — Байрашевський теж був на місці.

Так двоє суперників, які вже фактично вирішили свої задачі в цьому сезоні — піднятися вище восьмого місця нереально для обох команд — продемонстрували футбол досить посередньої якості. Я би не став дорікати їм за брак волі до боротьби, але певною мірою проблема з мотивацією таки існує.

Усім щасти,
Donkey

Післяматчева прес-конференція

Олександр Заваров: Передусім хочу привітати ветеранів та увесь народ зі святом 9 Травня. Щодо гри, то вона була дуже важкою. Ми приїхали по нічию — "Арсенал" останнім часом додав у грі й узяв очки, яких від нього не чекали. У нас було дуже багато травмованих. Деякі гравці, напевно, думають, що вони на "Металісті" завершать кар'єру. Якийсь не надто добрий настрій панував у команді, і його треба підіймати результатами. Ми взяли очко, і цьому я дуже радий. Це Київ, це футбольна столиця нашої Батьківщини, і хотілося виглядати якомога краще. Результат для "Металіста" нормальний.

Олександр Баранов: Хочу приєднатися до привітань на адресу ветеранів. Честь вам і слава. Щодо гри, то нашій команді бракувало мобільності та настрою. "Металіст" дуже грамотно оборонявся, я навіть не чекав, що вони так побудують гру проти нас. Нам так і не вдалося підібратися до їхніх воріт: ні флангами, ні з центру, ні здалеку. Тож гра проходила в центрі поля й мала такий нудний характер. Було багато браку в центрі поля, і результат є закономірним. Нічого не вдієш, життя триває...

— Питання до обох тренерів. Вашим командам виліт уже не загрожує, календар на фініші спрятливий. Тому хочу спитати: чи стоїть перед гравцями якийсь матеріальний стимул, щоб посісти місце вище за 14-е? Чи просто стоїть задача не вилетіти?

О.Б.: Я б сказав, що ви принижуєте гідність — футболістів та нашу. Стимул у нас, крім матеріального — обов'язок перед уболівальниками: виходити, показувати гру й постійно добиватися перемог. Місце 7-е, 8-е, 9-е, 10-е — грає роль, повірте мені. Це вам здається, що гравці вийшли й катали м'яч. Якщо вони не в змозі вас "запалити", то це проблема всього українського футболу. Ні грошима, ні місцями цю ситуацію не змінити. І повірте мені, вас ніхто не обманює.

О.З.: Я підтримаю свого колегу. Я у своїй команді не ставлю задачі, аби лише зостатися у вищій лізі. Ми маємо прогресувати — але певні нюанси є. Як ви знаєте, наша команда зібрана в останні дні до чемпіонату. Важко було заткнути всі "дірки". Сьогодні в заявці було лише 16 чоловік. І я згоден з Олександром Івановичем — якщо бракує класу, то якими б грошима ми не стимулювали гравців, нічого не вдієш. От ми грали з "Оболонню" вдома. Навіть якби я дав по мільйону доларів преміальних — ми б усе одно не виграли. Чому — це важко пояснити.

Donkey
ГОЛОВНА   НОВИНИ: ПОЧАТОК