ГОЛОВНА  НОВИНИ: ПОЧАТОК

15 Чемпіонат України, 11 тур. Арсенал 1:1 Сталь

2 жовтня 2005, 18:00. Київ, НСК "Олімпійський". 5300 глядачів. 21 градус.
0:1 Ґомес Ґарсія (33), 1:1 Ковальчик (46)

Арсенал: 43-Байрашевський, 5-Першин, 33-Беньо, 32-Брґлес (9-Іванов, 59), 14-Скоба, 4-Бунєвчевич, 17-Пирич, 55-Костюк, 21-Мізін (К) (7-Бабич, 39), 6-Ковальчик (8-Коновалов, 77), 20-Окодува

41-Вокальчук, 15-Ебанда, 24-Уваров, 25-Розгон
ТРЕНЕР: Олександр БАРАНОВ

Сталь: 1-Комарицький, 2-Гаврюшов (К), 4-Шуга, 31-Кіріце, 32-Храмцов, 9-Цимакурідзе, 24-Окана-Стазі (3-Половков, 46), 26-Пірву, 27-Ґомес Ґарсія, 7-Акобян (30-Третяк, 87), 25-Кондратюк (16-Горбушин, 81)

12-Старцев, 15-Касьянов, 29-Кондаков, 33-Акименко
ТРЕНЕР: Анатолій ВОЛОБУЄВ

Жовті картки: Ґомес Ґарсія (28), Окана-Стазі (29), Бабич (51), Цимакурідзе (75), Пірву (82), Першин (89)
СУДДІ: В.Годулян (Одеса), Ол-й Гордієнко (Дніпропетровськ), П.Брюхов (Кременчук)

Після гостьової перемоги над "Металістом" — лише очко в матчі зі скромною "Сталлю". Все-таки "Арсеналу" зручніше грати "другим номером", на контратаках. Сьогодні наші багато атакували, створюючи досить ефектні комбінації, але забракло везіння (та вміння!) при завершенні. А команда Волобуєва скористалася ляпом в обороні господарів.



43-Байрашевський


33-Беньо


5-Першин


32-Брґлес


14-Скоба


4-Бунєвчевич


21-Мізін


55-Костюк


17-Пирич


6-Ковальчик


20-Окодува
Після дозаявки Беня та Брґлеса в Олександра Баранова з'явилася можливість більш-менш варіювати складом. Цього разу місце в основі повернув собі Першин, він грав у парі з Беньом в центрі захисту. Мирко Бунєвчевич повернувся до півзахисту, а Пирич тяжів до лівого флангу. В нападі грали Ковальчик та Окодува. Еммануель переважно асистував партнерам, і був, як звичайно, одним з найкращих.

Перевага "Арсеналу" позначилась від самого початку. На 4-ій хвилині могла отриматись гарна комбінація: Окодува віддав на Костюка, а той хотів вивести на ворота Ковальчика. Та пас вийшов зовсім невдалим. "Сталь" відповідала контратаками, і перші два кутові в матчі були на її рахунку. Але нічого істотного не створила. Найчастіше алчевські форварди квапилися з ударами з незручних позицій, неначе не вірячи у свої сили.

На 18-ій хвилині Ковальчик наблизився до штрафного і красиво пробив у дальній кут. Воротар Комарицький витягнув м'яч в ефектному стрибку. А на 20-ій Костюк навісив із флангу, Окодува в повітрі обіграв захисників і прокинув м'яч собі на хід — але Мізін, який несподівано опинився поруч з Еммі, неточно пробив з близької відстані. Ще й арбітр зафіксував фол проти захисника...

Незабаром Ковальчик упав у штрафному в боротьбі з захисником, але суддя промовчав. А потім Окодува намагався забити ефектним ударом головою метрів з 15-ти — вище.

Тимчасом "Сталь" чіплялася за м'яч у центрі й намагалася скористатися помилками. На 26-ій хвилині обрізка в захисті — і двоє алчевців могли обіграти двох арсенальських захисників. Та Кондратюк не пішов в обіграш, а пробив метрів з 25-ти. Байрашевський зіграв добре.

Але на 33-ій хвилині — знову вилазка двох гравців "Сталі"! І Байрашевський зміг відбити лише перший удар, а проти добивання Ґомеса був безсилий. Так гості повели в рахунку.

Наші відповіли ударом Першина після кутового — вище. І супермоментом Ковальчика: Окодува точно навісив у центр, Комарницький не зміг перехопити м'яч, і Мацей опинився сам перед порожніми воротами. Але трішки не дотягнувся до м'яча, чим скористався захисник, який завадив йому пробити.

Ще одну чудову нагоду Мацей мав на 45-ій хвилині. "Сталь" врятував Гаврюшов, кинувшися під удар поляка з кута воротарського майданчика.

Отже, в першій половині матчу "Арсенал" перегравав суперника, діючи нестандартно в нападі й створюючи один момент за іншим. Але рахунок свідчив про протилежне.

Щойно почався другий тайм, як наші нарешті забили. Костюк знайшов у штрафному Окодуву, а Еммі скинув м'яч під удар Ковальчику. Мацей одним дотиком переправив його в кут воріт. Тут би й розвинути ігрову перевагу! Але після перерви наші атаки були не такими яскравими. Ковальчик утомився й відійшов у тінь (зрештою його довелося замінити). Окодува теж рідше потрапляв у кадр — більшість атак проходила через Костянтина Бабича, який вийшов на заміну ще до перерви. А йому найчастіше бракувало майстерності, щоб створити насправді реальний момент. Не врятувала й поява на полі Іванова. Кілька разів він брав гру на себе й робив рейди своїм флангом — але чим ближче до кінця матчу, тим частіше Олексій відбувався навісом "у боротьбу" на партнерів у нападі. Та й уся команда грала менш гостро, не докладаючи надзусиль, щоб здобути перемогу. Тільки на 90-ій хвилині Мирко Бунєвчевич здивував силою свого удару: після його "пострілу" метрів з 30-и м'яч влучив у поперечину й відскочив угору...

Скупченість у середині турнірної таблиці дозволяла в разі перемоги стрибнути на кілька сходинок угору. Але — нічия, й лише 9-те місце. Напевно, проблема не лише в майстерності, а й у мотивації гравців — чи їм насправді ці очки потрібні?

Нехай щастить!
Donkey

Післяматчева прес-конференція

Анатолій Волобуєв: Я задоволений грою, наша команда добилася непоганого результату. Ми вели, але дозволили супернику зрівняти рахунок.

— Склалося враження, що на виїзді ваша команда грає сильніше, ніж удома. Це дійсно так?

— Загалом, ми граємо однаково як удома, так і в гостях. Прагнемо грати в атакувальний футбол, не закриваємося. Деякі колеги казали мені, що аби залишитися у вищій лізі, треба дев'ять чоловік тримати ззаду, одного попереду, а там — як вийде. Ми не хочемо грати у такий футбол. Ми хочемо грати у футбол, який подобається глядачам.

— За рахунок чого вам удається утримавати таку команду в дуже скромних умовах Алчевська? У принципі, ви маєте досить пристойну команду.

— Перші три тури ми програли. Багато хто провіщав команді крах. Буряк узагалі порівняв нашу команду з пивзаводом. Це було некоректне порівняння. Та пивзавод почав працювати, показувати результат, ми потроху стали набирати очки. На старті нам забракло часу, бо кожна команда, що виходить із першої ліги, отримує занадто короткий проміжок часу на підготовку. Я вже казав, що в перших матчах декого з хлопців ми навіть не знали на ім'я. Тепер ми розібралися, підібрали гарний колектив, хоча попереду ще багато праці...

Олександр Баранов: Сьогодні ми прагнули грати в атакувальний футбол, та, на жаль, нам це не зовсім удалось. Одна з контратак принесла суперникам результат. А ті моменти, яких було більше ніж досить для того, аби вийти вперед, не реалізували. Звісно, ми витратили дуже багато зусиль, пресингуючи наших суперників у першому таймі. На початку другого нарешті влучили у ворота й забили гол. Але потім наші гравці підсіли фізично, і великої гостроти біля воріт "Сталі" ми не створили. Тож маємо закономірний результат. Те, на що ми налаштовували хлопців, вони виконали. Хлопці боролися, бажання було. Ми не реалізували багато моментів, та це не лише наша проблема, а й багатьох команд. Виходячи з того, як складалася гра, можна бути задоволеним результатом. Хоч нас не зовсім влаштовує підсумок зустрічі, але гра була нормальна.

— На раніших прес-конференціях ви заявляли про те, що ваші гравці не мають мотивації. Зараз команда заграла сильніше. Тепер ви знаєте, як мотивувати своїх футболістів? І друге питання. В останньому інтерв'ю газеті "Команда" ви заявили, що в українському футболі існують договірні ігри. Чи маєте ви конкретні дані про такі ігри?

— Я вже прокоментував гру, отже провів прес-конференцію. Більше я вам нічого розповідати не збираюся.

Офіційний сайт "Сталі"
ГОЛОВНА   НОВИНИ: ПОЧАТОК