ГОЛОВНА  НОВИНИ: ПОЧАТОК

15 Чемпіонат України, 5 тур. ФК Харків 3:1 Арсенал

7 серпня 2005, 18:00. Харків, стадіон ОСК "Металіст". 13 000 глядачів. 27 градуси.
1:0 Чеберячко (32), 2:0 Целих (45), 2:1 Окодува (53), 3:1 Ібрагімов (72)

ФК Харків: 32-Стойко, 4-Грановський, 5-Комарницький, 7-Березовчук, 14-Чеберячко (26-Гунчак, 77), 24-Яценко, 11-Шопін, 25-Опря, 77-Оберемко (8-Максимов, 46), 10-Рібейро (22-Ібрагімов, 71), 33-Целих

99-Оникієнко, 20-Гладкий, 27-Цигирлаш, 30-Вєтренніков
ТРЕНЕР: Геннадій ЛИТОВЧЕНКО

Арсенал: 43-Байрашевський, 5-Першин, 4-Бунєвчевич, 25-Розгон (30-Крючихін, 25, 6-Ковальчик, 46), 17-Пирич, 15-Ебанда, 24-Уваров (33-Ситник, 70), 9-Іванов, 55-Костюк (К), 16-Рибич, 20-Окодува

1-Бажан, 14-Скоба, 27-Воробей
ТРЕНЕР: Олександр БАРАНОВ

Жовті картки: Ебанда (10), Уваров (15), Грановський (28), Крючихін (32), Байрашевський (45), Комарницький (45+2), Яценко (54), Опря (69), Костюк (78)
СУДДІ: В.Годулян, В.Звягінцев (обидва — Одеса), В.Валуєв (Запоріжжя)

Перемога над "Дніпром" налаштувала всіх на оптимістичний лад. Думалося, що в матчі з новачком вищої ліги наші мають взяти очки. Але ж ні — виграв ФК "Харків", команда, вкомплектована досвідченими й кваліфікованими гравцями. Причому востаннє так багато м'ячів нам забивав "Шахтар" — у Донецьку, в вересні минулого року.



43-Байрашевський


5-Першин


4-Бунєвчевич


25-Розгон


15-Ебанда


17-Пирич


24-Уваров


55-Костюк


16-Рибич


9-Іванов


20-Окодува
Звичайно, далися взнаки кадрові проблеми в захисті: до травмованих Чернова, Анікєєва, Ганцарчика в цьому матчі додався Розгон. А попереду бракувало Мізіна, і атакувальні дії арсенальців знову збивалися на банальні навіси на Окодуву. Багато браку в цьому матчі було у Костюка.

Харків'яни, підтримувані численними глядачами (а схоже, муніципальний клуб тут люблять не менше, ніж "Металіст"), почали активно. Вже на першій хвилині удар із меж карного майданчика прийняв на себе хтось із захисників. Арсенальці фолили в необов'язкових ситуаціях: груба гра Ебанди та Уварова на чужій половині поля (!) коштувала обом жовтих карток. А на 18-ій хвилині арбітр міг і відправити нашого камерунця "на відпочинок", але обмежився усним зауваженням. Відразу після цього — небезпечний удар метрів з 12-14, Байрашевський устиг підставити ногу.

Здається, в цій атаці пошкодження зазнав Віталій Розгон, і це мало надалі фатальні наслідки для нашої оборони. Замість нього Баранов уперше випустив 21-річного Сергія Крючихіна, котрий непогано виглядав у матчах дублерів. А за 7 хвилин господарі повели в рахунку. Красивий прохід здійснив Чеберячко — він у стінку обігрався з одним партнером, за допомогою іншого змусив помилитися Крючихіна, і безперешкодно, з точки, трохи ближчої за 11 метрів, пробив між Байрашевським і Першиним.

Після цього арсенальці кинулись відіграватися, і були близькими до успіху. Але гол, забитий після флангової подачі Іванова, судді не зарахували — здається, через офсайд. Далі гості володіли ініціативою, але довести атаки до логічного завершення не могли.

А харків'яни наприкінці тайму змогли. Той же Чеберячко отримав м'яча, вправно пішов від Бунєвчевича, і в боротьбі ще з двома захисниками навісив у центр. Там був Целих, якому належало просто підставити голову — 2:0.

В перерві Олександр Баранов замінив Крючихіна на Мацея Ковальчика — тепер ми мали на полі трьох номінальних форвардів! Завдяки цьому арсенальці провели кілька гарних атак, і зрештою забили гол. Він був схожим на другий харківський: навіс Пирича головою замкнув Окодува. За хвилину після цього — прохід нігерійця лівим флангом, зупинений на вході до штрафного з порушенням правил. Потім — прохід Рибича і кутовий.

Але надалі запал згас. Окодува зазнав пошкодження, і лікарі довго надавали йому допомогу. Еммі залишився у грі, але був після цього не надто помітним. Харків'яни тимчасом відповідали гострими проходами. На 67-ій хвилині їхній гол був не зарахований арбітром. А на 72-ій Ібрагімов довів рахунок до 3:1, пробивши в дальній від Байрашевського кут.

Шанси на порятунок були невисокими. Арсенальці захопили ініціативу й атакували з різних напрямків. Пару разів Окодува завершував атаки головою — невлучно. Потім Іванов не влучив по м'ячу в гарній позиції. Нарешті, Костюк увійшов до штрафного й пробив — чудово зіграв голкіпер.

Отже, вже втретє в п'яти матчах наші пішли з поля переможеними. Як на мене — "по грі" показники мали б бути кращими...

Нехай щастить
Donkey
Київ — Харків — Київ

Післяматчева прес-конференція

Олександр БАРАНОВ: У нас напасть якась сталася. Кожну гру 8-9 чоловік із травмами. Тому ми граємо тими, хто є. Хоч як я в першому таймі не налаштовував команду, вона так і не прокинулася. Тому, як на мене, свій потенціал ми показали лише у другому таймі. На жаль, ми перший тайм провалили. Тож і результат був таким — 2:0. А коли після перерви кинулись наздоганяти, то на жаль... Деякі гравці зіграли не на своєму рівні. У Романа Байрашевського якась не дуже вдала в його день народження гра вийшла. І Крючихін вийшов, перелякався. Довелось його поміняти. Зате тішить, що Ситник, наш гравець молодіжної збірної, вийшов і нормально вписався у гру. Можете його привітати. В цілому в мене до хлопців немає особливих претензій. Так, "Харків" насправді грає у футбол. У гарний футбол. Цікавий. Сподіваюся, що глядачам було цікаво дивитися. Безліч гострих моментів. На жаль, я мушу визнати нашу поразку.

Геннадій ЛИТОВЧЕНКО: Ми переглянули дві касети з іграми "Арсеналу". Команда дуже пристойно виглядала і в Луцьку, і у грі з "Дніпром". "Дніпро" просто не міг нічого створити. Ми налаштовували хлопців на дуже серйозну гру. Тим паче що ми мали однакову кількість очок. Після впевненої перемоги Запоріжжі я боявся, що хлопці розслабляться. Але, дякувати Богові, цього не сталося. В першому таймі ми робили те, що й мали робити. У другому прокинулась наша стара хвороба — якщо пропускаємо, це кінець світу. Я весь час повторюю хлопцям — треба грати у футбол із 1-ої до 90-ої хвилини. Добре, що вчасно забили третій гол. Вийшло, що зуміли довести гру до перемоги.

— Пане Геннадію, як ви можете пояснити таку високу результативність "Харкова"?

— У нас багато молодих хлопців, які хочуть грати у футбол. І ми прагнемо того, щоб вони не боялися грати. Хоч яким буде результат, усе одно треба робити те, про що ми з ними домовляємося. Я гадаю, саме це й дає свої плоди.

— Олександре Івановичу, що з Окодувою, він залишається в "Арсеналі" чи йде?

— Йде куди?

— Писали, що в російську прем'єр-лігу.

— Ви ж знаєте, як журналісти пишуть. Вам дали 100 доларів, і ви напишете все, що захочете. Ніхто до нас не звертався, нічого не пропонував. Бачите, Окодува грає кожну гру.

— Чи ви відчуваєте якісь особливі почуття, коли приїздите до Харкова? Адже ваші найкращі роки минули тут. І наскільки змінилося в Харкові ставлення до футболу порівняно з тим відтинком часу, коли ви тут грали?

— Перебувати на стадіоні дуже приємно. Оновили стадіон. Щоправда, Південну трибуну так із моїх часів і не добудували (сміх у залі). Минуло вже років 25, а вона все така сама. Ну бодай закрили вид на Плехановську. Раніше можна було забити м'яч туди, на дорогу. Що я можу сказати, народ ходить, вболіває. Тут, насправді, футбольна атмосфера. Не те, що на інших стадіонах. У цьому стосунку Харків не змінився. Він завжди був гарним на цьому рівні. Містом я не ходив. Прокотили машиною. Спекотно було. Вивіски змінилися. А так, як на мене, все те саме. Така ж розруха на Сумській.

— Олександре Івановичу, що з Розгоном?

— Йому наступили на ногу. Утворилася велика гематома. У нас Ганцарчик зламав одну з костей, у Коновалова травма задньої поверхні, в Мізіна — передньої, в Бабича — п'ята. Чернова я не бачив уже три чи чотири місяці, в нього незрозуміла хвороба, Анікєєв — спина. Купа гравців "розвалилися". Отак.

Сайт ФК "Харків"
ГОЛОВНА   НОВИНИ: ПОЧАТОК