ГОЛОВНА  НОВИНИ: ПОЧАТОК

Кубок України, 1/32 фіналу. МФК Олександрія 0:6 Арсенал

13 серпня 2005, 17:30. Олександрія. 1350 глядачів. 22 градуси.
0:1 І.Костюк (19), 0:2 І.Костюк (39, з пенальті), 0:3 Рибич (45), 0:4 Ковальчик (49), 0:5 Ковальчик (58), 0:6 Рибич (72)

МФК Олександрія: Карпов, Гориславець, Спіряєв, Волошин, Пащенко (Бубнов, 55), Буличов, Вітер, Пивоваров, Чернишенко (К) (Тарасенко, 72), Локтіонов, Красюков (Хрієнко, 32).

Бірюк, Бобиль, Тимченко, Вдовиченков
ТРЕНЕР: Анатолій АКУЛИЧ

Арсенал: 1-Бажан, 23-І.Баранов, Гітченко, 17-Пирич (Р.Костюк, 46), 15-Ебанда (30-Крючихін, 63), 14-Скоба, 24-Уваров, 22-Рябих, 55-І.Костюк (К) (19-Батальський, 57), 6-Ковальчик, 16-Рибич

Вокальчук, Манаков, Шегда
ТРЕНЕР: Олександр БАРАНОВ

Жовті картки: Спіряєв (37), Волошин (56), Уваров (64)
Червона картка: Спіряєв (50, друге попередження)
СУДДІ: В.Сіренко, А.Приймак, А.Олійник (усі — Сімферополь)

Проводячи матчі ранньої стадії розиграшу національного кубка, організатори змагань (Професіональна футбольна ліга) призначають господарями клуби, нижчі за рангом. Таким чином надається шанс друголіговим колективам створити сенсацію, обігравши перед рідною публікою суперника, який значно переважає їх за класом.

Поєдинок із київським “Арсеналом” викликав у місцевих уболівальників неабиякий інтерес: за півгодини до початку матчу перед єдиною касою стояла доволі велика черга, а потім підійшов і організований олександрійський фан-клуб, одягнений у стрічки різного кольору — помаранчеві, жовті, сині. Причому вікового обмеження там немає — впродовж усього матчу несамовито підтримували команду як маленькі дівчатка, так і дорослі.

І господарі в дебюті зустрічі одразу ж спробували провести “швидкий” гол. Особливо відзначався Дмитро Волошин, який активно “штурмував” правий фланг оборони киян. Саме після його передачі на 10-й хвилині Вітер мало не влучив у “рамку” воріт.

“Каноніри”, перечекавши емоційний сплеск олександрійців, відповіли на 19-й хвилині. Ігор Костюк, який у цьому матчі одягнув капітанську пов’язку, завдяки індивідуальній майстерності продерся по центру, обіграв уже в карному майданчику оборонця й чітко вдарив над воротарем у верхній кут воріт. Як виявилося згодом, цей гол став “відправною точкою” для погрому господарів.

Подвоїти перевагу “канонірам” вдалося на 39-й хвилині: Мацей Ковальчик, який уже доволі давно не з’являвся в матчах вищої ліги, увірвався до штрафного майданчика, де був збитий Карповим. Вирок судді чітко виконав Костюк, розвівши м’яч та воротаря по різних кутах. А перед перервою Уваров “зловив” господарів на помилці при створенні положення “поза грою” й вивів Ковальчика на ворота олександрійців. Поляк, оцінивши ситуацію, вирішив не бити по воротах, а віддав на вільного Рибича, якому залишалося влучити в порожню “рамку”.

По перерві нарешті настав час Ковальчика. На 49-й хвилині Рябих пройшов правим флангом і прострілив у центр штрафного майданчика. У Мацея удар не вийшов, але м’яч тихенько закотився у дальній кут воріт. За дев’ять хвилин після ідентичної комбінації вже Гітченко навісив з флангу, а Ковальчик у падінні головою технічно підрізав “смугастого” у ближній кут воріт.

Безпорадність господарів підтвердило й вилучення Євгена Спіряєва на 51-й хвилині за друге попередження. Встановив же остаточний рахунок матчу (а з ним і найбільшу перемогу серед усіх команд на стадії 1/32 фіналу) Володимир Рибич. Фінальна крапка вийшла ефектною: отримавши м’яча метрах у 30-ти від воріт, Володимир наважився на удар — м’яч із шаленою швидкістю влетів під поперечину.

Проте навіть така поразка може послужити неабияким досвідом для молодої команди з Олександрії. Майже всі колективи вчаться на помилках. Хтось на своїх, а хтось — на чужих. Щоправда, не всі беруть ці помилки до уваги. Сподіваюся, команда досвідченого фахівця Анатолія Акулича до цього рангу не належить.

Післямова

Олександр БАРАНОВ, головний тренер “Арсеналу”:

— На цей момент ми маємо труднощі. Одинадцятеро гравців поза грою через різні травми. Тож сьогодні було надано шанс гравцям “другого ешелону”. Приємно, що вони поставилися до цього матчу професіонально, грали з великим бажанням з першої до останньої хвилини. І, цілком імовірно, багатьох із них ви зможете побачити в матчах вищої ліги чемпіонату.

— Кого саме ви можете виокремити зі своїх гравців?

— Так склалося, що всі основні оборонці нашої команди з тих чи інших причин не змогли взяти участі в цьому матчі. Але ті футболісти, які сьогодні грали ззаду, вважаю, впоралися зі своїм завданням. Це — Скоба, Баранов і Гітченко. Щоправда, на перших хвилинах останній дещо нервував, але потім впорався із хвилюванням і надалі діяв упевнено.

Анатолій АКУЛИЧ, головний тренер МФК “Олександрія”:

— Перш за все, вітаю Олександра Івановича із вдалим стартом у розиграші національного кубка. Щодо гри, то сили наших команд можна порівняти із боксом: боксер-важковаговик проти боксера, який представляє найлегшу групу. До матчу ілюзіями не тішили себе; знали, проти кого гратимемо. Щоби бути на рівних із суперником класу першої-вищої ліги, нам не вистачає досвіду, а також фізичної та психологічної підготовки.

Юрій ВИШНЕВСЬКИЙ, “Український футбол”
http://www.ukrainianfootball.com
ГОЛОВНА   НОВИНИ: ПОЧАТОК