ГОЛОВНА   НОВИНИ: ПОЧАТОК

12 Чемпіонат України, 28 тур. Волинь 0:1 Арсенал

1 червня 2003, 19:00. Луцьк. Стадіон "Авангард". 5000 глядачів. 24 градуси.

ГОЛ: Полтавець (58)
Незабитий пенальті: Полтавець (55)

Волинь: 1-Нестеренко, 11-Конюшенко, 3-Розгон, 4-Поляков, 5-Соколенко, 6-Гулієв, 7-Сачко, 21-Кривенцов (2-Комзюк, 46), 20-Гончаренко (К), 19-Панас (18-Жерж, 46), 8-Гащин

24-Неделько, 17-Дяченко, 15-Гальчук
ТРЕНЕР: Віталій КВАРЦЯНИЙ

Арсенал: 1-Кернозенко (К), 2-Омелянчук, 4-Островський, 5-Першин, 14-Окодува, 21-Рябих (7-Клименко, 46), 17-Орєхов, 8-Коновалов (29-Пирич, 46), 15-Гусєв, 30-Саркісян (16-Бондаренко, 84), 10-Полтавець

12-Бажан, 6-Ковальчик, 27-Ібанда, 28-Ханас
ТРЕНЕР: В'ячеслав ГРОЗНИЙ

СУДДІ: І.Подушкін (Харків), Т.Клим, І.Лаврів (обидва — Івано-Франківськ).
Жовті картки: Окодува (9), Конюшенко (23), Жерж (47), Саркісян (61), Пирич (78)

Луцьк чекав реваншу. Першоколові 1:8 не давали покою навіть далеким від футболу людям, про принциповість зустрічі з командою Грозного не раз говорили і футболісти. Все це підкріплювалось думкою - "після всієї тієї податкової тряхомудії і звинувачень наші всім покажуть!"... А вийшло он воно як.

Але найбільше в цій ситуації кумарить те, що після кожної невдалої гри, волиняк неодмінно звинувачують у здачі ігор і роблять це неодмінно на всеукраїнському рівні. Після цього відразу призначаються комісії, переглядаються відеоматеріали, внідряються агенти і проводиться всенародне опитування. Тіпа, жили собі спокійно, мали найчесніший в світі чемпіонат, найкращих у Європі суддів, найнепідкупніших президентів клубів, а тут з'явилась "Волинь" і "тут начался такой разврат"...

В Донецьку народ не піднімає бучу через те, що "Металург" вже сто вісімдесят дев'ять років не перемагає "Шахтар", а останнім часом почав диміти ще й в принципових матчах з "Дніпром". Навіть в Європі ніхто сильно не мичить, що в останніх турах всякі там "П'яченци" і "Кремонезе" бомблять "Інтер" і "Лаціо". Бо там ніхто не виправдовується. Завдання на сезон виконали і все. А програли, бо програли. І якщо хтось при цьому ще шось комусь забашляв, то взагалі супер.

Гра була набагато веселішою, ніж попередня з Металургом". "Волинь" володіла ініціативою, Кривенцов і Гулієв били здалеку, Сачко боровся на другому поверсі з молодим Орєховим, якого перед цим спеціально тиждень дресирували на контргру проти нашого голеадора. У гостей тон задавав Коновалов (два сольних проходи і один удар зі штрафного в притирку зі штангою), Окодува (літав по свому лівому краю як метеор) і Саркісян. Поляков з колегами, в ролі яких цього разу були Розгон і Конюшенко (заміняв прихворівшого Федюкова), за впевненої підтримки Романа Нестеренка своє діло робили чітко.

Другий тайм розпочався як і в матчі з "Динамо". Полтавець, найнижчий і найпатлатіший гравець у складі обох команд, виклав у розріз на Саркісяна, той врізався в Нестеренка, який клався під м'яч, і, задравши голову, картинно впав... Полтавець пенальті не забив - м'яч потянув Ромич. "Як з "Динамо"... Тепер наші їх точно прихлопнуть", - подумали трибуни. І "Волинь" таки заграла веселіше, ожили й трибуни. Та тут "Арсеналу" вдалося зробити те, чог не вийшло в їхніх більш титулованих односельчан: Саркісян перехитрив захисників лучан, які лінією створювали офсайд київським форвардам, промчав лівим краєм і віддав на Полтавця. Тому залишалося лише підставити ногу.

На цьому гру було зроблено, бо каноніри акуратно грали у захисті і тримали рахунок, а у волинян не було вже сил і можливостей що-небудь змінити.

На прес-конференції В'ячеслав Грозний чистою українською мовою довго сипав компліментами на адресу Кварцяного і його команди. Сказав, що на Західній Україні завжди були бойові команди, саме тут живе справжній український дух, тут або люблять, або ненавидіть (шо є, то є). Луцьку сильно повезло, що такі серйозні люди (Кварцяний і Столяр) займаються тут футболом. Результати їх праці видно навіть неозброєним заїзджим оком, українські тренери завжди працюють в умовах екстріму (в порівннянні, наприклад, з російськими), і, що найприємніше - в порівнянні з нашими роздягальнями навіть лондонський "Арсенал" миє ноги.

Коротше, всім В'ячеслав Вікторович у Луцьку сподобався і пішов з командою на допінг-контроль.

А Віталій Володимирович прокоментував гру так: "Футболісти грають без належної мотивації, багато хворих і травмованих (Кривенцов, Сачко на уколах, Гуменюк, Федюков), потсійний тиск на команду. Все це разом перемішалось і вплинуло на сьогоднішій результат. Алієв нікому нічого не сказав і поїхав в Німеччину. Будем старатись, щоб не повторилась історія з Гребеножко і Гапоном. Все йшло тихо і спокійно.

Та тут якась жіночка резонно запитала, чому на матч не пустили телебачення. В нашого тренера на душі накипіло, і, будучи людиною імпульсивною, Володимирович зірвався. Зрозуміти його можна - весь час капають на мозок, чіпляються, критикують, а по телевізору крики "Ганьба!" показують вдвічі довше, ніж моменти перемоги над "Динамо". Кварцяного понесло і він наговорив купу речей, які головному тренеру перед камерою казати не треба.

Вся ця фігня потім попала в телевізор: по ICTV показували як Володимирович посилає всіх по телефону, а у "Голі" по "Новому каналу" Олександр Гливінський сказав, шо за таку фігню "Волині" може взагалі бути оголошений інформаційний бойкот (типу, скажуть рахунок і все, ніяких голів і репортажів з інтерв'ю).

Але, як казав маршал Будьоний, не сцать в труси. Сподіваємось, що пристрасті вляжуться, Кварцяний заспокоїться і помириться з журналістами, а Саня Гливинський - то наш пацан, і ніякого інформаційного бойкоту "Волині" він робити не буде.

Як стало відомо, вже на наступний після матчу день тренер "Волині" подав у відставку.

Сайт уболівальників "Волині"
ГОЛОВНА   НОВИНИ: ПОЧАТОК