ГОЛОВНА   НОВИНИ: ПОЧАТОК

12 Чемпіонат України, 26 тур. Ворскла 1:1 Арсенал

24 травня 2003, 17:00. Полтава. Стадіон "Ворскла". 7500 глядачів. 30 градусів.

Ворскла: 1-Постранський (К), 2-Байрамов (15-Онопко, 30), 4-Андрошич, 6-Меркадо, 3-Радевич, 8-Дедич, 9-Шевцов, 10-Молонґо (18-Соколовський, 80), 11-Павлович (13-Бесараб, 70), 14-Омоко, 19-Керимов

12-Долганський, 5-Брушко, 16-Маковей, 7-Пшеничних
ТРЕНЕР: Андрій БАЛЬ

Арсенал: 1-Кернозенко (К), 2-Омелянчук, 4-Островський, 5-Першин (3-Чернов, 46), 7-Клименко, 29-Пирич (14-Окодува, 46), 9-Іванов (21-Рябих, 84), 15-Гусєв, 30-Саркісян, 10-Полтавець, 11-Апхазава

12-Бажан, 8-Коновалов, 6-Ковальчик, 17-Орєхов
ТРЕНЕР: В'ячеслав ГРОЗНИЙ

СУДДІ: В.Годулян (Одеса), В.Сусло (Харків), Ю.Дерев'янко (Львів)
Жовті картки: Клименко (11), Омелянчук (13), Омоко (20), Полтавець (43), Керимов (45+3), Чернов (53), Радевич (72), Саркісян (80), Іванов (80), Соколовський (89), Андрошич (90+5)

Попри звичні організаційні трабли, ми все-таки зібралися й зуміли поїхати на гру в Полтаві. На жаль, зібратися змогли тільки двоє: Ewig та я. Але в місті над Ворсклою до нас приєднався третій. Це Сашко Білаш, "наша людина на Полтавщині", якому ми вдячні за знайомство з Полтавою, і щиро бажаємо здійснити своє бажання та знайти роботу у футбольному клубі.

Полтава виявилась милим затишним (хочеться сказати — "губернським"!) містом. В її центрі — багато алей, парків, забудова здебільшого старовинна. Машин на вулицях небагато, натомість багато різноманітного та дешевого громадського транспорту. На гербі міста зображено лук зі стрілою, спрямованою в землю, й очевидно, це має свідчити про миролюбність його мешканців. Принаймні, підтвердження цьому ми знайшли, поспілкувавшися з "Волонтерами" — фанами "Ворскли", і навіть з міліціянтами, що працюють на стадіоні. Останні люб'язно виділили для трьох уболівальників гостей окремий сектор і охороняли нас протягом цілої гри.

Солідний, але дещо занедбаний стадіон "Ворскла" за півгодини до початку гри був зовсім порожнім. Але згодом уся центральна трибуна заповнилася. На протилежній трибуні людей було менше, але там розташувався оркестр, що мав підтримувати "бойовий дух" глядачів. (Щоправда, його улюбленою мелодією була пісенька зайців: "А нам всё равно!") Трибуни за воротами залишилися порожніми.

Орієнтовне розташування арсенальцівГра почалася під пекучим сонцем. У нас знову не було Коновалова, зате відновився Апхазава — він був на вістрі атаки, а з глибини його підтримував Полтавець. Окодува в першому таймі залишився на лавці, тому лівим флангом опікувався Клименко. І з цього флангу, здається, починалися найцікавіші атаки "Арсеналу". В деяких моментах наші завіграшки проходили захисників, робили добрі паси у штрафний, але... завершити ніяк не вдавалося. На 2-й хвилині матчу гарну атаку завершував Островський, але його удар заблокували. Згодом Апхазава ввійшов у штрафний майданчик, віддав у центр, але ніхто не зміг пробити. Потім у середині тайму Гусєв урівався по центру й перекинув м'яча через голкіпера — на жаль, удар був недосить сильним, і захисники встигли врятувати ситуацію. Отже, було враження, що наші добре починають атаки, проте мають проблеми з тим, як їх завершувати.

Що ж до господарів, то вони на початку атакували рідко. Однак у середині тайму потроху заволоділи ініціативою. І наприкінці його несподівано забили гол. Ішла передача зліва, Шевцов пробив головою і м'яч опустився у воротах — от як це виглядало з нашої, протилежної від тих воріт, трибуни. Вже на наступній хвилині Полтавець ввійшов з м'ячем у карний майданчик і збирався пробити. Його збивають, але суддя так не вважає. Він показує Валіку жовту картку за симуляцію...

Загалом, суддівство Годуляна видавалося дивним. То він пропускав порушення, а то давав штрафні незрозуміло за що. І показав у матчі 12 жовтих карток (по шість кожному з суперників), хоча гра начебто не була грубою. Зокрема, як і Полтавець, за симуляцію в другому таймі "гірчичника" отримає Чернов.

Після перерви Грозний випустив Чернова та Окодуву, але це не дало ніякого ефекту. Гра наших на початку другого тайму була цілком депресивною, беззубою. Ворскляни атакували частіше. Тому гол у відповідь теж став несподіванкою, але набагато приємнішою! Швидка комбінація, розпочата пасом Іванова; м'яч потрапив до Окодуви, і той пробив — 1:1.

Гол, здавалося, додав нашим гумору. Були непогані атаки за участю Апхазави. Одного разу його вивели сам-на-сам з воротарем, він його обійшов і пробив з гострого кута. На лінії воріт був захисник, який вибив м'яч. Проте, переглянувши відеоповтор, важко сказати, чи не перетнув м'яч при цьому лінію. Загалом, попри спеку, гра була жвавою: за атакою одних ішла атака інших. Та особливо гострих моментів уже не було, і нічия відкочує "Арсенал" на п'яте місце.

Після гри ми спостерігали, як гравці виходили зі стадіону й сідали на клубні автобуси. Уродженець Полтави Сергій Коновалов спілкувався з родичами. Місцеві хлопчаки полювали за автографами футболістів, особливо — своїх африканців та нашого Окодуви. Потім ми поїздили маршрутками по Полтаві, побували на обох вокзалах міста — й лише о першій ночі зайшли до поїзда Харків-Київ.

Donkey Hot,
Київ — Полтава — Київ

P.S. Фотки з'являться найближчими днями!

ГОЛОВНА   НОВИНИ: ПОЧАТОК