ГОЛОВНА   НОВИНИ: ПОЧАТОК

12 Чемпіонат України, 26 тур. Ворскла 1:1 Арсенал

Файне місто Польтава!!!

Ну, холєра всьо, нарешті їду
За спиной лишився родіни кордон
(Брати Гадюкіни “Емігрант song”)

Виїзд до Полтави планувався давно й заздалегідь, але організаційні трабли як-то відрядження, нестача грошей та інші подібні штуки поставили великого хреста на планах зорганізувати пристойний гостьовий саппорт. Врешті поїхали двоє, я та Донкі. Ясна річ, що ніякого саппорту за таких умов бути не могло.

Дошкандибавши до Полтави на “Столичному експресі” ми зустріли Сашка Білаша — “нашєго чєловєка в Гаванє”. Мушу зазначити, що по приїзді на Київський вокзал у Полтаві, точніше при виході з нього впадають в око сліди візитів динаміків та харків’ян.

Узявши квитки на зворотній шлях ми пішли до стадіону “Ворскла” — будівля оригінальна архітектурно (збудований 1974 року), але занедбана теж достатньо. З впевненістю кажу вам — байки про злих динаміків, які ламають стільці на полтавському стадіоні — маячня! Просто стільці (чи то пак крісла) такі слабенькі, що я (!!!!) ледь не зламав одного просто поставивши ногу ззаду на спинку. А що би було як я захотів би на ній (себто на спинці) посидіти? Коротше, на моє глибоке переконання, якщо провести навіть не капітальний, а звичайний ремонт (тіпа — підфарбувати де треба) стадіон буде одним з кращих в Україні.

Дякуючи Сашкові, який свого часу навчався у Полтаві, ми вигулялися містом. Вигулялися, заразом побачивши найвизначніші пам'ятки Полтави і попивши місцевого пива. Що сказати про Полтаву? Українська провінція в усій її красі. Тихо й чисто. Багато будівель збереглося десь з 18-19 століть. Пристойне місто, як для виїзду — є на що дивитися.

Десь години за дві до початку матчу ми попрямували до стадіону. Там, як я й планував, перестрілися з волонтерами, які виявилися чоловіками у віці між 20-30 роками і загалом милими людьми. Вони нас попередили про наявність у Полтаві молодих, як вони сказали, “нацистів”. “Нацисти” виявилися молодими людьми у віці щось між 27 та 20 роками, які хочуть займатися футбольним хуліганством. А загалом теж непоганими хлопцями (це я з’ясував вже після матчу та в перерві під час особистого спілкування).

Ну і традиційна тема — доблєсная міліція. Спочатку міліціянти видалися чемними людьми, але тож був лише початок. Після гри нам було рішуче заявлено, що у тому разі якщо ми не знімемо рози — на потяг чекатимемо “в КПЗ” (цитую). Ясна річ, що того мені не хотілося. А підбиваючи підсумок абзацу скажу, що напевно “A.C.A.B.” — то правда.

І останнє. Пітьма, що настала цілком природньо виявила ще одну проблему міста. Декілька сотень робочих вуличних ліхтарів Полтаві б не завадили — це точно.

Ewig,
24 травня 2003 року
Київ — Полтава Київська — Полтава Південна —
Кременчук — Ромодан — Бориспіль — Київ
ГОЛОВНА   НОВИНИ: ПОЧАТОК